—Забудь, що колись мав доньку, — пролунало, ніби удар сокири, з уст моєї доньки Соломії.
Все йшло до цього сьомим походом. Мені було боляче і за доньку, і за колишнього чоловіка.
…Нас вважали доброю родиною. У нас були любов, розуміння, підтримка. Але все розсипалось в одну мить.
Соломії тоді щойно виповнилося п’ятнадцять. Важкий вік. А тут тато йде до іншої! Як це зрозуміти? Як прийняти? І Соломія понеслася стрімголов. Сумнівні компанії, хлопці з темним минулим, алкоголь…
Я теж була врозпачі. Що робити з чоловіком, який повернувся? Вигнати чи пробачити? А якщо пробачиш — як жити далі, коли кожен його крок викликатиме підозру? Відповіді не було.
…Мій Богдан умів кохати.
Ми познайомились ще за шкільною лавкою. Він залицявся так, що аж серце заходилося від щастя. Я закохалася по вуха. Інші варіанти на роль чоловіка навіть не розглядалися. Тільки Богдан!
Батьки теж схвалили мій вибір. Казали, кращого зятя не знайти.
Весілля влаштували таке, що й досі у всіх на вустах.
А потім пішли будні. Богдан завжди намагався їх прикрасити. Приходжу одного разу з роботи — а ліжко всипане трояндами. Дивуюся.
—На яку таку нагоду? — цілую його в щоку.
—Згадуй, Марічко! Саме сьогодні я підсів до тебе на уроці, і ми познайомилися ближче, — сміється Богдан.
—Ой, Боже! Вигадуєш! — махаю рукою, а сама радію. Пам’ятає такі дрібниці. Ось який у мене чоловік! Золото…
Повернувся Богдан з відрядження — привіз цілу купу кремів для обличчя.
—Марічко, мені розповіли про кожну баночку. Закидай свої сковорідки, тепер ти будеш доглянута, а не кухарочка, — посадив мене на диван.
…Час минав, а Богдан лишався таким самим ніжним і уважним.
Я пишалася ним. Соломія його обожнювала.
У нас був спільний бізнес. Справи йшли добре. Ні в чому собі не відмовляли. Живи та радуйся.
Але довелося переїхати до столиці. Там відкривалися нові перспективи. Ми залишили все нажите і вирушили у новий світ.
Спочатку все йшло, як по маслу. Бізнес розвивався. Познайомилися з однією діловою жінкою, у якої була своя фірма. Зав’язали співпрацю. Якби я знала, чим це закінчиться…
Але тоді все було чудово. Ми з Богданом вирішили розширити родину. Заплан
