ТОП
Радість самотності: знайшла сенс життя після втрати
00
Щастя наодинці: як я знову знайшла смак до життя після смерті чоловіка Мене звати Ганна, мені 52 роки, і я знаю, що не кожна жінка зрозуміє мої слова.
Оперативно про головне
ТОП
Покинута заради багатої нареченої — лише через моє походження!
00
Хвалько кинув мене заради багатої міської спадкоємиці — адже я ж із села! Мене звати Окса Ковальчук, і живу я в Млинові, де Волинські простори розкинулися
Оперативно про головне
ТОП
Відрадний сумнів: чи вірна вона мені?
00
Роз’їдаюча ревнощі: чи вірна мені моя дружина? Чи я втрачаю її… Мене звати Богдан, і я звертаюся не просто до вас, а, можливо, до тих, хто сам колись пройшов
Оперативно про головне
ТОП
Десять років очікування даремно — і прозріння, що прийшло запізно
00
Я провела десять років у очікуванні його розлучення — і лише потім зрозуміла, якою дурною була. Сидила я в парку, і на душі було важко. Поруч на лавочці
Оперативно про головне
ТОП
Доччина розпач: сльози та пошук сенсу
00
Моя донька в розпачі: сльози й пошук сенсу життя Я матір двох дітей — сина й доньки. Багато років я вдова. Мій чоловік встиг побачити онуків, але, на жаль
Оперативно про головне
ТОП
Вагітність не від чоловіка: як впоратися з ситуацією?
01
Заміжня, але вагітна від колеги… Що робити? Мене звати Ганна Шевченко, і живу я в містечку Корець, де Волинь простягає свої тихі дні вздовж річки.
Оперативно про головне
ТОП
Чи варто їй розкрити, що він до неї байдужий?
01
Слухай, треба ж тобі сказати, що мій син її взагалі не кохає? Мене звати Оксана Коваленко, живу я в Коростені, де Житомирська область дихає спокоєм біля річки Уж.
Оперативно про головне
ТОП
Від ворожнечі до кохання: як суперництво перетворилося на щось більше
02
Від ненависті до кохання: як наша ворожнеча перетворилася на щось більше Мене звуть Олексій, і те, що я хочу розповісти, досі здається мені чимось із кіносценарію
Оперативно про головне
ТОП
Життя змінилося назавжди: діти виросли без мене, але все стало інакше
01
Моє життя змінилося назавжди: діти росли без мене, але одного дня все перевернулося Коли мені було тридцять два, я стояла на роздоріжжі.
Оперативно про головне
ТОП
Невгамовні спогади: як знайти шлях до спокою?
01
Не можу забути його вже десять років. Як мені жити далі? Мені було всього 23, коли я поїхала вчитися до Канади. Молода, наївна, сповнена надій і мрій —
Оперативно про головне