💔 Від оперної сцени до фронту: історія незламного співака та його мрії про перемогу України

💔 Дев’ять років тому на передовій загинув Василь Сліпак: історія оперного співака світового рівня, який опинився на війні та його віра у перемогу України. Докладніше в к0ментарях 👇👇👇
29 червня минає дев’ять років з дня смерті Василя Сліпака – видатного українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, який добровільно став на захист Батьківщини зі зброєю в руках. Його шлях – від найкращих оперних сцен світу до донецьких окопів – назавжди увійшов у сучасну українську історію як символ відданості, гідності та незламної любові до України.
OBOZ.UA розкриває, наскільки міцним був патріотизм Василя Сліпака. Ще у 2015 році він ясно виклав своє бачення перемоги України над російською агресією.
«Перемога обов’язково буде! Але за однієї умови: якщо кожен з нас робитиме все можливе для цього – від найдрібнішого до найважливішого. Уявіть: усі українці світу одночасно думають про це й діють? Це ж сила, якій ніхто не зможе протистояти!» – вірив воїн і наголошував на єдності.
**Зі сцени – у бій**

Василь Сліпак народився 20 грудня 1974 року у Львові. З дитинства його життя було наповнене музикою. Перші кроки зробив у хорі «Дударик», куди його запросив старший брат Орест. Там, під керівництвом маестро Миколи Кацала, юнак пройнявся українською музичною спадщиною та патріотичним духом.
Після навчання у Львівській консерваторії (нині – Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка) Сліпак розпочав світову кар’єру. Вже у 19 років отримав Гран-прі у Франції, а з часом став солістом Паризької опери. Він виконував твори Гуно, Верді, Бізе, Пуччіні, Моцарта. Особливо прославився у ролі Мефістофеля з опери «Фауст» – за що й отримав позивний «Міф».
Журналісти називали його голос неперевершеним та харизматичним. Але навіть на піку слави він залишався вірним Україні. На світових сценах завжди виконував українські твори, популяризуючи музику Лисенка, Ревуцького, Барвінського.
Сліпак активно долучався до громадської діяльності. У Франції він організовував акції на підтримку України під час Революції Гідності, збирав кошти для Майдану, а згодом – для армії. У 2014 році під час виконання опери «Аїда» у Ліоні вийшов на сцену із синьо-жовтим прапором. Він заснував організації, що допомагали дітям та пораненим бійцям – асоціацію Opera Friends for Children та фонд «Українське братство».

У червні 2016 року у Парижі Сліпак провів масштабний мітинг Stop Putin War in Ukraine!, який об’єднав людей із 30 країн.
«Як чоловік – можу воювати, а як артист – просувати Україну у Франції», – казав він.
У 2015 році він уперше поїхав на передову, а з 2016-го взяв участь у бойових діях. Побратими згадували, що на війні він був скромним, відданим і дисциплінованим. Його вибір не був жестом – це була внутрішня необхідність.
«Поки йде війна на Сході – мистецтво почекає. Хто сказав, що Донбас не гламурний? Люди люблять романтизувати. Я не бачу проблем у тому, що змінив комфорт на окоп… Я маю бути там, де пише29 червня 2016 року Василь Сліпак загинув, прикриваючи побратимів під час обстрілу поблизу Луганського — куля снайпера влучила йому в шию, але його мужній дух і віра в Україну назавжди залишилися в серцях мільйонів.

Оцените статью
Оперативно про головне
Добавить комментарий