Аня зітхнула, виходячи з офісу. Сьогодні було одне клопіт за іншим. Невже йому так терміново потрібні ті звіти? Вона могла б зробити все завтра. Робочий день видався напруженим, тому вона вирішила зайти до улюбленої кавярні. Вона вже уявляла, як насолоджуватиметься грецьким салатом і кавою, і життя на мить заграє новими фарбами.
Коли вона зайшла, кавярня була майже пуста. Саме коли вона хотіла сісти за свій звичний столик і нарешті замовити салат, раптом побачила знайоме обличчя. Її чоловіка, Олега. І він був не сам, а сидів із якось вишуканою жінкою.
Аня завмерла на місці, наче її облили холодною водою. Незнайомка виглядала так, ніби зійшла з обкладинки модного журналу. Платинова блондинка у облягаючій сукні, майже сліпучій від дорогоцінних прикрас. Її макіяж був ідеальним. Вона з Олегом щось жваво обговорювали. Він щось розповідав, а вона сміялася, кокетливо торкаючись його руки.
Усе всередині Ані перевернулося. «Ось як воно, так?» ледь не кинулася вона до їхнього столика. Перший порив підійти й розібратися на місці. Гучно, з ефектом, як у кіно. Але вона втрималася. Ні, це було б занадто просто.
Вона рішуче відступила, обдумуючи план. Вона влаштує йому справжню гру.
Аня вибрала столик у іншому кутку, але так, щоб добре бачити їх обох. Замовила грецький салат і каву, але не поспішала їсти. Дістала телефон і подзвонила Олегу. Його телефон задзвонив на столі. Він глянув на екран і швидко вимкнув дзвінок. Аня усміхнулася. Отже, не хоче відповідати? Про що ж така важлива розмова?
Вона стежила за ними, відзначаючи кожен рух. Олег нахилився до блондинки, щось прошепотів їй на вухо. Вона зареготала, прикриваючи рот рукою. На її пальці блищав масивний діамантовий перстень.
Серце Ані стиснулося. Вона відвела погляд, намагаючись взяти себе в руки. «Гаразд, заспокойся, Ане, тримайся. Нема часу на паніку», вмовляла вона себе, нервово крутячи серветку.
У думках промайнули спогади. Їхня перша зустріч, незручні побачення, зізнання у коханні. Невже все це було брехнею? Він зараз грає на обидва боки? Аня стиснула зуби, але вирішила продовжувати спостерігати. Вона хотіла вірити, що це просто колега. Так, надто доглянута і сидить занадто близько.
Аня, міцно стиснувши телефон, продовжувала дивитися на пару. Але раптом її погляд зачепив чоловіка, що проходив повз її столик. Високий, гарний, з легкою щетиною. Виглядав так, ніби тільки зйомок реклами. І тоді їй спало на думку. Вона рішуче махнула рукою.
«Перепрошую», покликала вона чоловіка. Він зупинився, обернувся і підійшов.
«Так?» запитав він, оглядаючи її.
«Послухайте, у мене дивна просьба», Аня зупинилася, обдумуючи, як краще пояснити ситуацію, «зіграти сценку. Нічого складного. Бачите, он там», вона кивнула на Олега, «це мій чоловік. І, схоже», гірко усміхнулася, «він мені зраджує. Не могли б ви підіграти? Хочу, щоб він відчув те саме».
Чоловік задумався на мить, потім широко посміхнувся.
«Добре, чому б і ні?» він підійшов і сів навпроти Ані.
«Я Аня», усміхнулася вона.
«Мене звати Ігор», відповів він.
Аня посміхалася, намагаючись триматися, але серце билося шалено. Вона глянула на Олега. Він помітив. У його очах промайнула паніка.
Він явно не очікував побачити дружину тут. Особливо не на самоті з іншим чоловіком. Олег завмер на секунду, потім знову повернувся до супутниці. Намагався поводитися так, ніби нічого не сталося. Але Аня помітила, як напружилася його рука.
Аня випросталася. Вона вдавала, що захоплено розмовляє з Ігорем. Нахилялася ближче, ніби розповідала щось дуже цікаве. Ігор зловив її настрій. Він грав разом. Кивав або сміявся у потрібний момент.
Аня знову поглянула на чоловіка та його супутницю. Тепер Олег був явно нервував. Почав барабанити пальцями по столу. Косив оком на Аню та Ігоря.
Блондинка щось сказала йому, але його реакція вже не була тако жвавою. Аня вирішила зробити наступний крок. Вона сміливо взяла Ігоря за руку. Чоловік, зрозумівши її план, легенько стиснув її пальці і посміхнувся. Олег знову подивився на них, цього разу довше. Він щось сказав супутниці, і вона перестала сміятися. Ані було цікаво, наскільки далеко вона зможе зайти в цій «грі».
«Ігор, ти чудовий актор», сказала вона.
«Бачиш, як він напружився?» прошепотів Ігор. «Тільки подивись на його обличчя. Думаєш, уже досить «замаринували» його?»
«Давай пройдемо повз них», запропонувала Аня. «Подивимось, що він зробить».
Ігор кивнув, і вони разом піднялися. Аня
