– Ти що, з глузду з’їхала? – Соломія шпурнула телефон на диван так, що той відскочив і впав на підлогу. – Яке кохання? Про що ти
Лиш коли важкі двері замкнулися за ним, Мар’яна відчула, як усередині вщент ламається щось важливе, немов кришталевий стовп, що підтримував її світ, і вона, знесилено сповзши на підлогу, вперше дозволила собі ридати навзрид – не через втрачене кохання, а через остаточну смерть довіри, що інші почуття можуть бути щирими.