Суд позбавив чоловіка волі на три роки з однорічним іспитовим терміном і зобов’язав сплатити 57 785 гривень матеріальної шкоди.
Наприкінці липня минулого року 73-річний житель Сумщини зрізав за своїм городом дві сухі сосни діаметром 26 та 34 сантиметри. Розпиляв їх на колоди і хотів звезти додому. Але не встиг — його на гарячому застукав лісничий.
Проти пенсіонера відкрили провадження за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за незаконне вирубування деревини у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду. Бо, виявляється, ділянка, на якій були сухі дерева, входить до складу Гетьманського національного природного парку. Хоч, як з’ясувалося згодом, його межі офіційно не затверджено.
На суді пенсіонер, який, до речі, не один рік хворіє на діабет, пояснив, що чув по телевізору виступ нашого прем’єр-міністра, де той наголосив, що “жодних обмежень на заготівлю дров для людей немає і не буде”. Мовляв, треба економити газ і електроенергію, бо через російські удари ситуація в енергосистемі країни вкрай важка. Літній чоловік розповів, що, почувши це, вирішив спиляти дві сухостійні сосни, які росли приблизно за 20 метрів від його городу. Про те, що дерева стояли на території Гетьманського національного природного парку, дізнався вже від лісника. Адже жодного вказівника чи таблички там немає. Насамкінець старенький зауважив: якби знав, що через ті сосни буде такий клопіт, то навіть не глянув би в їхній бік.
Чоловікові загрожували від 25,5 до 34 тисяч гривень штрафу або обмеження чи позбавлення волі від трьох до п’яти років. Але Тростянецький районний суд “змилостивився” над пенсіонером і своїм вироком позбавив його волі на три роки з однорічним іспитовим терміном. А також зобов’язав сплатити 57 785 гривень матеріальної шкоди за незаконно зрубані сосни. І це попри заяву, що він не має змоги сплатити такі гроші, позаяк мізерної пенсії не вистачає навіть на прожиття і ліки.
Цю справу прокурор Дмитро Заяць у своєму звіті на сесії Тростянецької міськради гордо подав як велику перемогу над “чорними лісорубами”. Повідомлення обурило депутатів. Та хіба може зрозуміти прокурор, скільки доведеться пенсіонерові відкладати зі своєї пенсії на сплату штрафу?! Адже, згідно з поданою декларацією, лише за 2023 рік він заробив 1 мільйон 166 тисяч гривень.
Звичайно, ми не збираємося захищати дідуся. Якщо розглядати з точки зору закону, то він дійсно скоїв злочин і за це повинен понести покарання. Та дивує те, що пенсіонера за дві сухі сосни ледь не запроторили в тюрму. А тих, хто рубає і продає ліс вагонами, до відповідальності чомусь не притягують або виносять надто м’які покарання. Про це свідчать кримінальні справи з реєстру судових рішень.
“Двоє харків’ян у захисній лісосмузі поблизу села Червоний Степ незаконно і без жодних дозвільних документів зрізали 44 дерева різної породи на загальну суму 534 221 гривню, — розповідає адвокат Вячеслав Тарадуда. — На місці події їх “застукали” працівники лісової охорони й викликали поліцію. Молодики віком 25 і 30 років сиділи з бензопилами біля колод та куп свіжої тирси й пояснили, що вони працюють по найму. Проте не сказали, хто конкретно їх найняв. А в суді взагалі відмовилися давати свідчення. У підсумку Сахновщинський районний суд визнав обох невинуватими, аргументуючи тим, що в судовому засіданні не підтверджено факту здійснення незаконної порубки, позаяк жоден з допитаних свідків не вказав, що бачив, як обвинувачені спилювали дерева. Та ще й з’ясувалося, що слідчі під час огляду місця події у присутності свідків не проводили заміри спиляної деревини. Не було документально підтверджено й факту продажу обвинуваченими деревини. Можна припустити, що чи то прокурори спеціально так зробили, щоб справу завалити в суді, чи суд на чиєсь прохання вигородив “чорних лісорубів”.
Або інший випадок. Майстер Кліщівського лісництва, що на Житомирщині, без лісорубного квитка взимку зрізав 61 сосну в масиві поблизу села Любарка. До роботи залучив ще трьох майстрів лісу та їх підлеглих. А коли дізнався, що проведенням порубки цікавляться працівники поліції, дав вказівку присипати незгорілі рештки хмизу снігом. Як правоохоронці поїхали, зрізали ще 125 сосен. Утім, “чорних лісорубів” таки викрили й проти них порушили кримінальні справи. Зловмисникам загрожувало від п’яти до семи років ув’язнення. Аби не потрапити за грати, майстер уклав угоду з прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури про визнання винуватості. Її затвердив Народицький районний суд і своїм вироком оштрафував майстра на… 20 400 гривень. Жодної матеріальної шкоди не стягнуто. І таких прикладів можна навести багато.
— Попри передбачене законом посилення відповідальності, винних у незаконному зрубуванні деревини карають не дуже суворо, — каже Вячеслав Тарадуда. — У переважній більшості сільські дядьки чи міські жителі, котрі без дозвільних документів ріжуть у лісі або в лісосмугах дерева, відбуваються штрафом чи умовним терміном. А корупціонери, які з дозволу лісівників заготовляють без лісорубних квитків ділову деревину та дрова й вивозять їх вантажівками, взагалі уникають відповідальності. Навіть якщо попадуться на гарячому правоохоронцям, то в суді порушені проти них кримінальні справи розсипаються, або ж вони отримують мізерний штраф.
— Чому так відбувається?
— Бо, очевидно, прокурори (та не виключено, що й судді) мають від того якийсь зиск. Багато таких справ “зарубуються” ще в ході слідства. А якщо й потрапляють на розгляд суду, то знаходяться аргументи, щоб їх закрити й винних не притягнути до відповідальності. Звичайно, простіше покарати сільського пенсіонера, який не має коштів на кваліфікований юридичний захист. На ньому можна підняти показники успішної боротьби з “лісовою мафією”. Тому доволі часто прокурори йдуть на певні поступки й вмовляють підсудних укласти угоду про визнання винуватості, за якою призначається умовний термін покарання і відшкодування мінімальних збитків. Бо в більшості ці збитки визначає не товарознавча експертиза, що дуже важливо в кримінальному процесі, а підраховують їх прокурори, керуючись постановою Кабміну. А там встановлені такси, котрі не відповідають реальним сумам заподіяної шкоди.
