Костянтин оголосив дружині, що його підприє́мство збанкрутувало, і вимагав продати квартиру, хоча насправді він мав на думці лише одне. Здавалося, що він все продумав: фіктивне банкрутство, розлучення, підкладені рахунки. Але він забув, що Зоряна не просто «скромна домогосподарка». Під борщем і дитячими ковдрами ховалася жінка, здатна перетворити його брехню на фінансову катастрофу. Коли останні ілюзії розвіялись, залишилось лише одне питання: що страшніше втрата бізнесу чи відкриття, що дружина давно грає власну гру? Це історія про те, як тихий помста стає голоснішою за гул розвалюваної імперії.
Ти ніколи не станеш головою великої корпорації, кляну, сказав Костянтин, насміхаючись, ніби досвідчений психотерапевт, що розчаровано дивиться на пацієнта. Ти нічого не розумієш у справі.
Як я можу розуміти? відмахнулася Зоряна, не відводячи погляду від плити, де вона перемішувала борщ, улюблену страву чоловіка. Я не супергерой з планети Великих Бізнесменів. Я просто домогосподарка з дитиною і твоїми шкарпетками, розкиданими по квартирі.
Цей діалог лунав у їхній кухні вже кілька років, і навіть однорічна Марічка, сидячи у високому стільчику, морщила носик, коли батько починав лекції про складнощі керування власною компанією. Костянтин, який вважав себе спадковим підприє́мцем, насправді був просто вдачливим хлопцем, що виграв тендер на постачання будівельних матеріалів державному відомству, коли конкуренти збанкрутували. Він часто хизувався своєю унікальністю, ніби носив невидиму корону з написом «Я геніальний бізнесмен», чекаючи, що всі вклоняться йому.
Дивись, продовжував Костянтин, підкидаючи ноги на стілець поруч, не запитавши, чи потрібна допомога. Якщо компанія йде у банкрутство, треба діяти швидко і рішуче: відрізати зайве, мінімізувати ризики, зберегти активи Ти без цього загубишся.
Зоряна мовчки перемішувала борщ, думаючи, що її кулінарні здібності ніколи не піддавалися критиці, а фінансова кмітливість постійно ставили під сумнів, хоча квартира, успадкована від бабусі, була їхнім сімейним гніздом. Її зарплата вчительки фортепіано була єдиним стабільним доходом, коли Костянтин «розкручував» бізнес.
Добре, що тобі ніколи не доведеться мати такі проблеми, подала вона йому тарілку паруючого борщу. Ти геніальний бізнесмен.
Він навіть не помітив іронії, лише задоволено напівприсмав і підхопив ложку.
Через тиждень Костянтин повернувся додому блідий, з червоними очима і запахом дешевого горілочного напою. Він кинуў портфель у кут коридору і упав на стілець, не знявши взуття.
Ми банкрути, оголосив він драматично, голосом, гідним оскаро. Повністю і назавжди.
Зоряна, що колисала Марічку, застигла.
Що сталося?
Все! вдарив він кулаком по підлокітнику. Ключовий клієнт розірвав контракт, податкова наклала жахливі штрафи, банк вимагав дострокове погашення кредиту Ми приречені, розумієш?
Вона зрозуміла, що Костянтин, який говорив про «відрізання зайвого», тепер панікує.
Заохолощись, поставила вона немовля в лачку і підходила до чоловіка. Давай розберемося. Які саме борги у компанії?
Мільйони! розмахнув він руками. Постачальники подали позови, не можемо виплатити зарплати, податкова загрожує арештом рахунків Ми скінчились.
Вона уважно спостерігала. Після пяти років шлюбу вона навчилася розпізнавати його настрої: коли він справді хвилюється, його ліве око трохи моргає. Тепер його око було спокійне.
Що пропонуєш? запитала вона обачно.
Єдиний вихід повна ліквідація зобовязань, несподівано заспокоївшись, Костянтин заговорив діловим тоном. Потрібно продати все, спочатку квартиру.
Цю квартиру? уточнила вона. Квартиру, успадковану від бабусі, що не має нічого спільного з твоїм бізнесом?
Не твоя, а наша, виправив його роздратовано. Ми сімя. Якщо не продамо її добровільно, прийдуть виконавці і вигонятимуть нас. Ти цього хочеш?
Зоряна сіла на підлокітник сусіднього стільця.
А гроші від продажу? Кредитори їх заберуть?
Костянтин стиснув губи, поглянув
