Чи справді ТЦК нічого не вирішують?
Перекладати відповідальність за темпи мобілізації на плечі ТЦК — все одно що гасити пожежу ложкою. Про це заявив військовослужбовець, аеророзвідник і громадський активіст Ігор Луценко. За його словами, змінювати центри комплектування без зміни самої системи — марна справа.
«Мусить бути державна політика. Не ТЦК дають нам бійців, а система, яка створює мотивацію», — наголошує Луценко. Сьогодні ж в Україні, каже він, немає ані “пряника”, ані “батога”, які б могли реально спрацювати.
Луценко порівнює ситуацію з російською моделлю: там бійцю платять 20–40 тисяч доларів на рік, не рахуючи підвищених зарплат. В Україні — все навпаки: мотивація здебільшого моральна, а не матеріальна. «Будемо чесні: Росія має більше грошей, щоб платити своїм солдатам», — каже він.
Також, на думку військового, у ЗСУ потрібно негайно позбутися «баласту» — тих, хто не мотивований, має залежності або фізично не придатний. Натомість — відкривати шлях для мотивованих. У тому числі — іноземців.
«Африканець хоче воювати за Україну, а ми не можемо йому навіть візу зробити, не кажучи вже про квиток. Росія літаками забирає своїх найманців. А в нас — все зупиняється на паперах», — обурюється Луценко.
Він переконаний: якби була державна воля та система логістики, Україна щомісяця могла б залучати не десятки, а тисячі іноземних добровольців.
«Ми програємо в мобілізації не через людей. Ми програємо через безсистемність», — підсумував він.
