Ти їй не мати, а я бабуся! різко сказала Наталя Миколаївна, заходячи на кухню й бачачи, як Оксана годує трирічну Софійку вівсяною кашею.
Ложка завмерла в руці у молодої жінки. Софійка підвела на бабусю здивовані оченята й перестала жувати.
Що ви маєте на увазі? тихо спитала Оксана, намагаючись не підвищувати голос при дитині.
А те й маю, що дівчинка має їсти нормальну їжу, а не цю розмозу, бабуся підійшла до столу й критично оглянула тарілку. Котлетку б зробила, картопельки. Росте ж людина.
Натале Миколаївно, Софійка ще маленька. Лікар казав, що каші дуже корисні в її віці.
Який лікар? Отой молодий педіатр із поліклініки? фуркнула бабуся. Та що він розуміє! Я своїх трьох дітей виростила, і всі здорові. А ти першу дитину народила й усе вже знаєш краще за мене.
Оксана відчула, як щоки починають горіти. Софійка уважно дивилася то на маму, то на бабусю, відчуваючи напругу в повітрі.
Мамо Оксанко, я не хочу каші, раптом сказала малятко, відсуваючи тарілку.
Бачиш? тріумфуюче промовила Наталя Миколаївна. Сама дівчинка каже. Давай я їй нормального сніданку приготую.
Не дочекавшись відповіді, бабуся відкрила холодильник і почала діставати продукти. Оксана сиділа з ложкою в руці й не знала, що робити. Сперечатися при дитині не хотілося, але й постійно поступатися теж набридало.
Натале Миколаївно, може, таки кашу доїмо? Я зранку готувала, додала яблучко…
А яблуко навіщо в кашу? перебила бабуся, дістаючи сковорідку. Фрукти окремо їдять. Ти ж молода, а такі дурниці робиш.
Софійка зісковзнула зі стільчика й підбігла до бабусі.
Бабу Наталю, а що ти готуватимеш?
Млинці, сонечко моє. З сирком. Памятаєш, як ми минулого разу робили?
Памятаю! зраділа дівочка. Мамо, а можна я буду бабі Наталі допомагати?
Оксана кивнула, прибираючи недоїдену кашу до холодильника. Кожен візит свекрухи перетворювався на випробування. Наталя Миколаївна ніби не помічала, що в її сина є дружина, яка сама може піклуватися про свою дитину.
А де мій Андрійко? спитала бабуся, збиваючи тісто. Невже на роботу поїхав, не попрощавшись із матірю?
Андрій рано вранці поїхав. У нього важлива відрядження, ви ж знаєте.
Знаю, знаю. Працює мій син, як заклятий. А все для чого? Щоб сімю забезпечити, дружину й дочку. А деякі цього не цінують.
Оксана мовчала. Сперечатися було марно. Наталя Миколаївна завжди знаходила спосіб перетворити будь-яку ситуацію на привід для докорів.
Бабу Наталю, а можна я сама млинець переверну? спитала Софійка, стоячи на стільчику біля плити.
Звісно, внучко. Тільки обережно, гаряче.
Оксана хотіла втрутитися дитині рано стояти біля гарячої плити, але свекруха її перехопила:
Не хвилюйся, я стежу. Дівчинка має вчитися готувати. А то виросте така сама нероба.
Нероба. Це слово болюче кольнуло. Оксана готувала непогано, але Наталі Миколаївні завжди було що покритикувати. То борщ пересолений, то мясо жорсткувате, то салат не так нарізаний.
Мамо Оксанко, дивись, який гарний млинець вийшов! гордо показала Софійка своє творіння.
Молодець, дочко, посміхнулася Оксана.
А ще зі сметанкою польємо й варенням, додала бабуся. Справжній сніданок буде, не то що ця каша.
Софійка з апетитом їла млинці, вимазавши щічки сметаною. Оксана дивилася на дочку й не знала, радіти чи засмучуватися. З одного боку, дитина їла із задоволенням. З іншого знову виходило, що бабуся права, а мама не вміє готувати те, що подобається дочці.
Натале Миколаївно, може, таки не варто так багато солодкого зранку? обережно зауважила Оксана.
А що такого? Дитина росте, їй енергія потрібна. Чи ти хочеш, щоб внучка була худа й бліда?
Ні, звісно. Просто я читала, що надлишок цукру…
Ой, начиталася! махнула рукою бабуся. В інтернеті всяку дурницю пишуть. Я своїх дітей ростила по-справжньому, а не за книжками. І всі виросли здоровими й розумними.
Оксана відчула знайому вагу в грудях. Кожного разу те саме. Будь-яке її рішення піддавалося критиці, будь-яка турбота про дитину здавалася неправильною.
Після сніданку Софійка побігла грати до своєї кімнати. Наталя Миколаївна взялася мити посуд, хоча Оксана пропонувала зробити це сама.
Сідай, відпочивай, сказала свекруха. Я сама швидко. Звикла до господарства, не то що молодь теперішня.
Натале Миколаївно, я не розумію, чому ви вважаєте, що я погано піклуюся про Софійку?
Свекруха обернулася від ра
