Свекруха запросила колишню дівчину мого чоловіка на свій день народження: мені довелося дати відсіч цій зухвалій жінці

Свекруха запросила на своє день народження колишню дівчину мого чоловіка: мені довелося поставити на місце цю нахабну жінку
Моя свекруха готувалася до ювілею з таким розмахом, наче збиралася святкувати коронацію. Але для мене цей день перетворився на справжній жах, коли вона, навіть не кліпнувши оком, заявила:
Я запросила колишню твого чоловіка.
Я ледь не подавилася. Цю жінку він покинув ще роки тому, коли дізнався про її зради.
Ти серйозно?! випитала я, намагаючись стримати обурення.
Ну а що такого? невинно знизала плечима свекруха. Вона мені завжди подобалася, ми з нею хороші подруги. Тепер через тебе перестати спілкуватися?
У той момент мені просто хотілося не йти на свято. Але я пішла з поваги до чоловіка.
Ось і ювілей. Ресторан, свічки, торт, шампанське і вона. Колишня мого чоловіка увійшла, наче на подіум: у дорогій сукні, з бездоганною зачіскою. Свекруха кинулася до неї, обійняла так, ніби зустріла рідну доньку. Вони сиділи поруч, без кінця базікали, сміялися, періодично торкаючись одне одної.
Я сиділа навпроти, ввічливо посміхалася, але всередині все кипіло. Особливо коли свекруха почала захоплюватися подарунком від колишньої:
Уявіть, вона подарувала мені кулон, про який я мріяла роками! Так приємно, коли хтось памятає твої бажання.
А потім, ніж у серце:
Ось, на відміну від деяких, хто просто гроші в конверті дав.
Я відчула, як у мені закипає лють. Але останньою краплею була сцена, коли колишня жіночно промовила:
Я завжди рада допомогти і тобі, і твоєму сину.
Тут моя терплячість урвалася, і я зробила те, про що зовсім не шкодую. Ділюся історією а ви скажіть, чи мало право моя свекруха так підло чинити?
Я підвелася. Не памятаю, як опинилася біля торта. Взяла його, підійшла й з розмаху вчепила прямо в її ідеально напудрене обличчя. Крем розмазався по віях, свічки згасли, у залі пролунали зойки.
Тримайся подалі від нашої родини! тихо, але чітко сказала я. А тобі, повернулася до свекрухи, скажу, що ця «твоя подруга» зрадила твоєму синові. Може, вистачить захоплюватися зрадниками?
У залі повисла тиша. Колишня схопилася, намагаючись стерти торт, а свекруха, бліда, сиділа без слів.
Я не знала, ледь вимовила вона.
Я пішла, гордо піднявши голову. І жодної секунди не шкодувала.