У Луцьку скаржаться на роботу комунального похоронного бюро – КП «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування». Мешканці розповідають, що співробітники мали підготувати могилу, але коли на кладовище прибули священник, родичі померлої та труна – на місці виявили лише неглибоку яму. Люди звертають увагу, що підприємство стало монополістом у сфері ритуальних послуг і виконує їх недбало.
Своєю історією із редакцією «Конкурент» поділився Борис Терлецький, який у червні цього року хоронив матір.
«12 червня померла моя мати. Ми заздалегідь уклали договір із похоронною службою, узгодили дату та місце – кладовище в селі Забороль. Після панахиди ми разом із священником та рідними приїхали на цвинтар, де натрапили на… незавершену могилу. Жодного копача, лише наполовину вирита яма глибиною 50 см, кинута лопата і розкиданий ґрунт.
Поряд лежало тіло моєї матері. Біль, розпач, сором. Це було не просто порушення гідності – це було знущання над нашим горем. Байдужість і безвідповідальність тих, хто повинен був виконати свою роботу, лише посилили наші страждання», – розповідає чоловік.
Борис додає: коли вони додзвонилися до копача, якого направили комунальники, з’ясувалося, що той просто відлучився до магазину, але згодом з’явився нетверезий. На щастя, на цвинтарі були люди, які облаштовували іншу могилу – вони й допомогли родині завершити риття. Чоловік підкреслює: його родина – не єдина, хто стикався з подібним.
«Це не окремий випадок – це системна проблема. Місцеві жителі підтверджують: таке трапляється не вперше. Луцький спецкомбінат витіснив із ринку приватні ритуальні служби, диктує свої умови, а копачі працюють без нагляду і відповідальності. Ми повідомили про смерть і узгодили все заздалегідь. Але коли настала пора дій – ніхто не з’явився, не пояснив, не вибачився. Лише розводять руками», – ділиться Борис.
Про проблему знають і місцеві священники. Один із них (не хотів називати ім’я) розповідає: подібні ситуації трапляються регулярно.
«Знаю про кілька випадків. Один був торік: люди домовилися про час похорону, але яму не докопали, довелося шукати техніку. Інший інцидент стався взимку два роки тому – те саме. Війна загострила проблему: багато копачів пішли на фронт. Але це не виправдовує бездіяльності підприємства», – каже священик.
Отець Віталій із Забороля підтверджує: комунальники часто працюють неякісно, і родичам доводиться самотужки закінчувати риття.
«Були випадки, коли могили були занадто мілкі або не відповідали нормам. Я роблю зауваження, але отримую у відповідь лише образливості. Раніше місцеві робили все акуратно – зараз ж могили ніби крітами риють», – каже він.
Проблема й у нестачі кадрів: із приєднанням нових населених пунктів зона відповідальності комунальників розширилася. Іноді родичам дозволяють привести своїх копачів, але часто комунальники заперечують.
У приватних ритуальних службах про ситуацію знають, але відкрито висловлюватись бояться. Один із власників (Андрій – ім’я змінене) пояснює: спецкомбінат має монополію на кладовища, тому без його дозволу копати могили незаконно.
«Якщо родичі хочуть «похорон під ключ», доводиться окремо домовлятися із комунальниками. Бувають випадки нетверезості, але тут вже людський фактор», – каже він.
У Луцькому спецкомбінаті ситуацію коментують. Директор Василь Цетнар підтверджує: працівника, який не завершив роботу для родини Терлецьких, звільнено.
«Процесія приїхала раніше запланованого. Яма була майже готова – її швидко докопали. Чи був копач п’яний – не знаю, але до обов’язків він віднісся недбало», – каже він.
Щодо заборони приватним службам копати могили Цетнар пояснює: кладовища підпорядковані громаді, а «підпільні» копачі неофіційні і не сплачують податків.
«Так, у нас нестача кадрів – трьох копачів мобілізували, один загинув. Але якщо приватники офіційно оформлять працівників – ми не проти», – додає він.
