Ось адаптована історія з урахуванням української культури:
— Марічко, ти зайнята? — запитала мама, заглядаючи у кімнату дочки.
— Хвильку, мамо. Зараз листа відправлю й тобі допоможу, — не відриваючись від екрану, відповіла донька.
— Майонезу не вистачило на салат. Не розрахувала. І кропу забула купити. Може, сбігаєш у магазин, поки не зачинили?
— Гаразд.
— Вибач, що турбую. Ти вже зачіску зробила. Голова йде обертом від усіх цих готувань, — зітхнула мама.
— Усе. — Марійка закрила ноутбук і повернулась до мами. — Що ти казала?
Вона вдягла чоботи, кожушок, але шапку не стала надівати, щоб не зіпсувати зачіску. Магазин у сусідньому будинку — не встигне замерзнути. На вулиці стояв легкий мороз, сипав дрібний сніжок — прямо новорічна казка.
У магазині мало людей. Забігали ті, хто в метушні щось забув купити. Кроп залишився тільки у наборі з петрушкою та цибулею, сильно зів’ялий. Марійка хотіла зателефонувати мамі, але виявилось, що телефон залишила вдома. Подумавши, вона все ж узяла набір зеленої, вибрала пачку майонезу, розрахувалась на касі та вийшла на вулицю.
Не встигла відійти від магазину, як із-за рогу вискочила машина, осліпивши її фарами. Марійка відскочила вбік. Каблук чобота ковзнув по нерівному льоду, присипаному снігом. Нога підвернулась, і дівчина гепнулась на тротуар. Сумка відлетіла вбік.
Вона спробувала підвестись, але щиколотка спалахнула такою болю, що на очах виступили сльози. Навколо нікого, телефону немає. Що робити? Вона не почула, як позаду тихо зачинились дверцята авто.
— Ви не вдарились? — Над нею схилився молодий чоловік. — Можете встати? Давайте допоможу, — він простягнув руку.
— Мабуть, ногу зламала через вас. Їздите тут на своїх машинах, дорогу на ковзанку перетворили, — зі сльозами в голосі прошипіла Марійка, ігноруючи його руку.
— Сама винувата. Навіщо на підборах вночі ходиш?
— Та йди ти, — відірвалася вона, всхлипнувши.
— А ви збираєтесь тут до ранку сидіти? Гаразд. Я не вбивця гарних дівчат. Де живете?
— Там. — Вона махнула рукою у бік сусіднього будинку.
Чоловік раптом пішов, але незабаром Марійка почула звук мотора. Авто подало назад і зупинилось біля неї.
— Зараз підніму вас, а ви старайтеся не наступати на хвору ногу. Раз, два, три, — і не встигла вона обурЗалишилась ця ніч маленьким дивом у їхніх серцях, а згодом стала початком щасливого життя разом.
