В умовах затяжної війни, Україна розробляє нестандартний підхід до захисту своєї території.
- Україна розробляє нову масштабну систему національного спротиву, метою якої є навчання всього населення основам оборони та готовності до можливої ескалації воєнних дій. Про цю важливу ініціативу повідомила Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента України. За її словами, вже у травні на рівні парламенту будуть ініційовані необхідні законодавчі зміни для впровадження цієї системи.
Експерти підтверджують, що йдеться про затверджений Кабінетом Міністрів порядок створення та функціонування мережі Центрів підготовки громадян до національного спротиву. Цей проєкт є результатом спільної роботи Міністерства оборони України та Офісу Президента.
СодержаниеМережа центрів підготовки до національного спротиву: яка мета?
Основна мета створення мережі центрів полягає у всебічній підготовці українських громадян до ефективного національного спротиву. Це передбачає набуття необхідних знань, практичних навичок та вмінь для захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Як раніше інформувала пресслужба Міноборони, такі центри будуть створюватися в кожній області України, включно з Києвом, у форматі комунальних установ або підприємств. Ініціаторами їхнього створення виступатимуть голови обласних або міських державних адміністрацій (начальники військових адміністрацій), а остаточне рішення про їхнє заснування затверджуватимуть відповідні обласні ради.
«Матеріально-технічна база центрів формуватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, що не суперечать чинному законодавству. Це включає навчальне обладнання, сучасні засоби зв’язку, макети зброї, навчальну зброю та спеціалізовані тренажерні комплекси. На посади інструкторів у цих центрах призначатимуться кваліфіковані фахівці, насамперед ветерани ЗСУ, а за необхідності — і діючі військовослужбовці», — наголошують у Міністерстві оборони.
Затяжна війна диктує необхідність змін
Військовий експерт Ігор Романенко підкреслює, що триваюча вже четвертий рік війна робить питання підготовки цивільного населення до національного спротиву надзвичайно актуальним. Особливо це стосується прикордонних територій та регіонів, віддалених від лінії фронту, адже загроза може поширитися на всю територію країни.
«Звісно, що нам критично важливо готувати населення до ефективного спротиву. У нас вже існує відповідний закон, ухвалений незадовго до початку повномасштабного вторгнення. Однак, роки війни виявили нагальну потребу в законодавчих змінах, які б доповнили та вдосконалили існуючі положення. Вважаю, що саме з цим пов’язана заява пані Верещук, адже ворог, хоч і повільно, але продовжує просуватися нашою землею», — зазначив ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.).
Першочергові кроки для зміцнення оборони
Попри важливість створення центрів національного спротиву, військовий експерт вважає цю ініціативу більш стратегічною та спрямованою на майбутнє, у випадку подальшого просування ворога.
«Наразі головним пріоритетом є зупинка російських окупантів та недопущення їхнього подальшого просування. На мою думку, цього можна досягти виконавши три ключові умови: проведення повної та чесної мобілізації, повне переведення економіки країни на військові рейки та внесення змін до законодавства щодо підвищення відповідальності громадян у питаннях захисту держави. Ці заходи першочергово сприятимуть зміцненню Сил оборони України. А вже потім, або паралельно, слід активно займатися підготовкою цивільного населення до спротиву», — підкреслив Ігор Романенко.
Необхідність діяти в обох напрямках
Генерал-лейтенант констатує, що, на жаль, ворог не припиняє наступальних дій, тому Україні необхідно одночасно посилювати Сили оборони та готувати цивільних до опору агресору.
«На мою думку, обидва ці процеси мають відбуватися паралельно. Це значно підвищить нашу загальну обороноздатність. Ми повинні зміцнювати потенціал Сил оборони, які виконують функцію зовнішнього захисту, і водночас активно займатися підготовкою цивільного населення. Ці два напрямки мають працювати злагоджено, як дві руки одного державного організму», — пояснив свою позицію експерт.
Чому потрібні законодавчі зміни для національного спротиву?
Щодо перспектив створення центрів національного спротиву, Ігор Романенко зауважує, що для їхнього повноцінного функціонування знадобиться певний час на формування структури, забезпечення належного фінансування та всебічна підтримка з боку місцевої влади.
«У таких центрах в першу чергу потрібно готувати мешканців прикордонних територій, які можуть опинитися під окупацією. Про мобілізацію до цих центрів не йдеться, вони матимуть свої специфічні завдання. Інше важливе питання — як залучити до цих центрів достатню кількість людей. Саме для цього і потрібні відповідні законодавчі зміни. Звісно, на початковому етапі це може бути на добровільних засадах, але, як показує досвід, добровільність не завжди приносить бажані результати», — підсумував Ігор Романенко.
