Сергій, ти? Ти з чаєм що-небудь взяв, не забув? Йди сміливо, мий руки і на кухню. По обід зібираємось. — закричала Марія з кухні, почула шум входової двері.
— Йду. — тихо відповів Сергій з прийшли.
— Швидше, а то обід захолоне. А де «Тістечко Печенье»? Покупив ще що-небудь? Я ж попросила тортик купити! — зливо сказала Марія, покручуючи у руках пакет. На пакеті була велика напис: «без цукру».
— Маріє, я давно хотів тобі сказати—ти не ображайся, але як саме тобі «Тістечко Печенье»? Подивися на себе, на кого ти стала схожа!
— На кого? — ображено запитала Марія. Жінка едва змогла прихистити думку плакати прямо на кухні.
— На бегемота! Через півроку у головного ювілей, додому як іти? Ти ж не влезеш в платья! Мене товариші засміяться! Обіцяв з бабулею покликає… Або з матусею. — вивів Сергій.
Марія не витримала, встала з-за столу і, заплакав, пішов у кімнату. Жінка плакала не стільки від білью, стільки від того, що чоловік був прав. Вона виглядала зараз жахливо…
…Сергій і Марія поженилися сім років тому. Батьки чоловіка зробили на весіллі королівський подарунок—купили їм трикімнатну квартиру. Через те, що тільки живи і радій, інші прикрості іпотеки не тривожать. Молоді так і зробили—жили, працювали і сподівалися на дитину.
Так випадково склалося, що через два роки після весілля Марію неочікувано відсторонили від роботи. Жінка хотіла знайти нове місце, але шукання виявилися: то далеко добиратися, то зарплата мала.
— Може тобі пару місяців додому? А шо, будеш убут уют створювати, в магазини не потрібно вранці ганяти і швидко обід готувати. Тем більше, може діти створимо. Я достатньо заробляю, жити в достатку. — запропонував Сергій.
— Ну шо, я і думала про таке. Ти строго хочеш домохозяйку з мене зробити. — насмішала Марія.
— Про що ти. Говорю ж—це тимчасово.
На початку жінка скептично ставилася. Тільки сиділа додому, але пошук праці не вдавались. Потім з Сергієм виїхали на відпочинок до Одеси. Навесні потрібно було допомогти тещі в саду. Потім Новий Рік—коли з свинтою, то як звичайно нового співробітника приймати?
Потім пошук праці вже взагалі відійшли в тінь. Марія призвичаїлася до нових правил дня. Вранці вставати, чоловіка на роботу збирати, сніданок приготувати. Потім—порядок дому, у магазин продукти збирати. Потім Марія давала собі шанс на відпочинок—так називали тишчас.
Раніше жінка ніколи не глянула серіали. Краще який-небудь фільм, і те рідко. Зустрічі з подругами, хобі, подорожі на фестивалі. Тепер жінка з підніменим духом допогавала два серіала. Про концерти і говорить не пам’ятає.
Після тишчас і серіалів, потрібно було до кухні застосовувати. На початку кулінарні сюрпризи ще не дуже давалися. Але Марія швидко вляпала себе. Від знайомих, тещі або просто в інтернеті Марія зібрала безліч рецепти: плов, окрошку, пиріжки, блинички, торті. Жінка ковтає з гіркотою. Мама, теща і чоловік хвалили Марієві роботи. А вона погодилася з принципом домохазяйки.
Перші місяці вдома Марія дозволяла зберігати контакт з колегами, іноді зустрічалося з подругами, записувалося на процедури в косметичні салони. Потім поступово все це відійшло. Як? Марія і сама не розумітко, як саме. Просто її невеличним болітком засисало в домашнього важливого.
***
…Марія сиділа на дивані і думала про все тільки що сталося. Супругу могли б і потактичніше вести, але він повторно намагався на тему ваги Маріі. І сама вона помітила. Тільки через рік назад вона носяла 46 розмір одягу, а тепер…
Тут уявлення нарисувало прикре тисячоліття, відбулося при вирішальному відпоці. Якось Сергій вирушив у ділову поїздку на пару днів. У зв’язку з від’їздом чоловіка, обід готувати не потрібно. Марія уявила собі дні відновлення. У додому сніданок не винесла. Зійшла в кафе швидкого харчування, з’їла шматочок пицзи, випила каву.
Потім бродить по магазинах, купила щось для себе і головного. Проголодившись, вирішила швидко знову в кафе обід гатнути. Взяла собі комплексний обід і про чай з обоженими пиріжками не забула.
Поскільки пропитася, то жінка вирішила зайти ще в кілька магазинів. Літо наближається, треба б щоплоскіше відновити одяг. У авансі магазину і виникло це важливе тисячоліття, про яке потім згадувала Марія.
На вішалці у магазині вона зупинилася на красивому сарафані з трояндами—на літо, саме що потрібно. І значна удача — що 52 розмір у наявності. Марія з бажанням взяла це диво, схожу в примерочній і була задоволена. Вийшла в торговий зал у сарафані, щоб ще раз посмоктати в великому дзеркалі.
— Панна, раджу одягнути ще і 54-й розмір. Цей сарафон ви маленький, виходить вся нецікавість фігури. — сказала до неї молоденька продавець.
Початково Марія хотіла відповісти дівчинці якось в стилі «Коли мені твої поради потрібно, я проситиму…», але в цей само важливий момент жінка ще раз подивилася на себе в дзеркало. Сарафон действительно сідав не найкраще. Назади бачись животик, на боках і спині виступали складки.
— Дякую. — тихо сказала Марія і пішла у примерочній.
Сарафон вона купувати не стала, ні 52-го, ні 54-го розміру. Жінка вийшла з магазина, керувавшись до виходу з торговельного центру. Шла мимо бутиков, не помічала нічого довкола.
— Панна, а з яким боку більше місця… — почулося ззаду чоловічий голос.
Марія посторонилася, обернулася. Її обогнали два молодики. Вроді якогось особливого значення не було, але Марія дуже читає в журналах про те, що потрібно приймати себе такою, якою є. Однак настроє в той день було дуже не радісним, а куплені речі ніяк не доставили задоволення, так як це бувало колись. Хотіла б геть назад в магазини вернутися…
***
…Марія в пам’яті знову прокрутила той запаморочивший день. І вирішила—стаюсь собою, худну і стаю більш компетентною, ціна чого мені не підсовують!
У це час у кімнату ввійшов Сергій.
— Досить тебе плакати, погорячилася я. Прости… — сказав він дружині.
— Ні, насправді ти правий. мені самій неприємно на себе в дзеркало дивитися…
Наступного дня жінка встала рано, приготувала чоловікові сніданок, і вирушила на пробіжку. Було дуже важко. Пот катком, Марія відчувала, як горять щоки, ноги не слухалися.
Жінка купила найпростішие речі—креслення, баланси, стрінги. Тепер замість тишчас вона фізроздумувала, поки серіали глянув.
Якось на поштовий ящик кинули рекламу про те, що в сусідньому районі відкрився новий фітнес-зал. Марія вирішила скористатися змога й побратися на перше заняття безкоштовно. На початку схаменулася—теж в у спортзалі навірне тільки худих. Але виявилося, що відвідувачів там не багато. Крім того, Марія швидко знайшла спільне між собою і інструктором Ладою.
— Слухай, яким твоїм стійкості можна тільки позаздразнювати! — хвалила її Лада.
— Як-то мені легко. Уяви, вчора знову знову джинси згадувала, а вони мені велики! З ременем носиться треба! — поділилася першими результатами Марія.
— Ще буде… — підтримала її Лада.
…Так пройшло політ. Марія не відчувала себе. І худнув, і волосся стриглося, маникюр і вікірні зробили. А чоловік якось взагалі поводився нейтрально до змін.
Насталий час допомочи на ювілей до начальника, де працював чоловік. Марія вирушила в торговельний центр, щоб обрати платье і черевички.
— Дівчино, тут у нас великі розміри. А ви пройдіть звідси. — сказала продавець.
— Дякую.
— Подивіться на це шикарне платьо. На вашому зрості буде безмежно гарно.
Марія йшла додому задоволена. Швидко хотілося сумлінно продемонструвати все Сергієві.
— Е, це багато. Ти хочеш з такою голою спиною… — недовірливо критикував Сергій куплене платьо.
Марія не обурив. Вона була надзвичайно вдовольнялася з собою і виглядом.
На вечері Марія засвітила всіх довкола.
— Сергій Ярославович, я не знати, що у вас така чудова подруга. — сказав іменинник, поцілував її руку.
Жінка зустрічає недобрі погляди і бажає дякуючи приймати компліменти.
— Гадай, я ж тобі казав, що не потрібно так ворожити одягатися! — прошипав Сергій.
— Гадаю, що виглядаю просто чудово. — відповіли Марією з посмішкою.
Жінка подивилася на чоловіка. той смачно наприкрутив свинину, салат і бутерброди. На фоні деяких колег виглядав невлітковим. Марія раптом зробила висновок, що Сергій як годиться стримав її додому. Вона покинула роботу, розбрехала всіх друзів і обожнений улюблений хобі, пройшлася через надлишок і вона саме якісь не жила.
Раншкіт вона, як звичайно, приготувала чоловікові сніданок. Подивилася в кімнату за сумочку і вирушила в прийшли.
— Ти знову тренуватися?! — огорожено запитав Сергій.
— Ні. Я йду. — відповіла Марія, посміхаючись.
— У чому? — не зрозумів Сергій.
— Я від тебе йду.
Марія почала нову життя: устрою собі роботу, розлучилася, обзавзлася подругами і навіть познайлася з захопливим чоловіком. Вона сліди за собою. Ні, вона не їст тільки огірки і листки салату. Іноді й з великим задоволенням п’є чай з шматочком улюбленим «Тістечко Печенье». Вона радіє, коли поглядає на себе в дзеркало. Але ще більше радіє тому, що розлучилася і тепер живе повністю по-новому.
