Болгарія має спробувати використати два реактори ВВЕР-1000 з майданчика АЕС Белене, щодо яких велись переговори з Україною, для реалізації проєкту будівництва центрів обробки даних разом з США та Великою Британією, перш ніж домовлятися про їхній продаж для завершення будови Хмельницької АЕС.
Про це повідомив лідер найбільшої в парламенті Болгарії партії GERB Бойко Борисов. «Я хочу щось зробити з англійцями, з американцями, це буде щось величезне. Якщо вийде — вийде. Якщо ні — ми їх продаємо», — сказав Борисов, повідомляє болгарське інформагентство BТА.
За його словами, у розмові з віце-прем’єр-міністром і головою соцпартії Атанасом Зафіровим, який 15 квітня заперечив продаж Україні реакторів, він запропонував почекати з продажем.
«Ми не продавали їх 10 років, ми можемо продати їх наступного місяця, ми можемо продати їх через п’ять місяців. Але до тих пір я хочу, щоб президент Трамп, Ілон Маск, Microsoft, Білл Гейтс були зацікавлені, якщо ми зможемо це зробити. Я не вірю, що є болгарин, який не хотів би, щоб тут був найпотужніший центр штучного інтелекту», — зазначив Борисов.
Борисов пояснив, що «представники трьох найбільших світових фондів», які мають винятковий інтерес до будівництва величезних центрів обробки даних, зв’язалися з цього приводу з Болгарією і попросили почекати з рішенням продати Україні реактори, щоб «поговорити з президентом США Дональдом Трампом».
Лідер GERB додав, що будівництво дата-центрів це нова мета для США та Великої Британії, але для них потрібні дві речі — постійний струм не менше 1000 МВт, який можуть виробляти ядерні реактори, газові чи теплові електростанції, та наявність «великої річки для охолодження».
«Ми маємо найкращу інфраструктуру, найкращу систему електропередачі, кваліфіковану робочу силу та відібраних будівельників і підрядників для реакторів № 7 і 8 (Козлодуйської АЕС — ВТА)», — пояснив Борисов.
За його словами, делегації з США вже прибули до Болгарії, щоб подивитися на реактори для Белене, а про їхній ідеальний стан свідчить зацікавленість України.
Він підкреслив, що Болгарія за підтримки американських фондів і спільно з Westinghouse повинна побудувати такі центри обробки даних, які будуть найкращим способом використання цих реакторів, і країна не повинна «віддавати 1 мільярд левів», продаючи їх.
Хмельницька АЕС розташована на заході України на кордоні трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Її почали будувати 1981 року, і зараз вона має два реактори. Перший було запущено 1987 року, другий — 2004-го. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність — 2000 МВт.
За проєктом станція мала бути чотириблочною, але третій і четвертий енергоблоки побудували лише частково. Енергоатом хоче завершити будівництво двох енергоблоків ВВЕР-1000 і побудувати два потужніші енергоблоки за американською технологією AP1000, які зможуть видавати до 1200 МВт. Якщо ці плани буде реалізовано, загальна потужність Хмельницької АЕС перевищить 6000 МВт, вона стане найбільшою в Європі.
Зараз на Хмельницькій АЕС працюють два енергоблоки номінальною потужністю 1000 МВт кожен. Енергоблок № 3 ХАЕС почали будувати у вересні 1985 року, № 4 — у червні 1986-го. Обидва блоки запроектовані на потужність 1000 МВт, з реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320. Незважаючи на будівельну готовність 3-го блоку на 75% і 4-го — на 28%, 1990 року через мораторій на будівництво нових АЕС проєкт призупинили.
У 2023 році повідомлялося, що Україна купує у Болгарії два ядерні реактори для Хмельницької АЕС. Планувалося, що встановлення двох реакторів додасть енергосистемі України майже 2200 МВт.
У вересні 2024 року Болгарія продовжила переговори про продаж Україні російських ядерних реакторів.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Євросоюз не фінансуватиме добудову енергоблоків ХАЕС, оскільки відповідний законопроєкт розробляли без консультацій із ЄС.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявляв, що добудувати третій енергоблок ХАЕС можливо за три роки. Він пояснив, що під час добудови АЕС ідеться про кредитні кошти.
Народний депутат України, член комітету з питань енергетики Інна Совсун заявляла, що пропозиція про добудову енергоблоків на ХАЕС є неадекватною.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявляв, що гроші, виділені на добудову енергоблоків на ХАЕС, будуть «закопані просто так, без перспектив».
Микола Штейнберг, колишній головний інженер ЧАЕС після аварії, колишній голова Держкомітету з ядерної безпеки та заступник міністра енергетики, заявив, що сьогоднішні спроби відновити будівництво енергоблоків — здебільшого балаканина і самореклама.
Лана Зеркаль, ексрадник міністра енергетики, надзвичайний і повноважний посол, назвала ідею добудови енергоблоків «казочкою».
Законопроєкт про добудову енергоблоків № 3 і № 4 ХАЕС кілька разів намагалися поставити на голосування, але згодом знімали з порядку денного. У липні антикорупційне управління Верховної Ради виявило корупційні ризики в законопроєкті.
