Заскочила до свекрухи без попередження та й ахнула, почувши, як вона з подругою про мене розмовляє…
Марченко, мені потрібна людина, якій я можу довірити важливу справу. Хто, як не ти, зможе впоратися? начальник подивився на молоденьку співробітницю з надією.
Як скажете, Василю Івановичу, усміхнулася Соломія і кивнула.
Багато колег уникали поїздок, але Соломія була не такою. Вона вірила, що рух це життя, і завжди бралася за роботу з ентузіазмом, навіть якщо це було не її обовязком. До того ж за кожний виїзд платили премію чому б і ні?
Того дня справу призначили майже під кінець робочого дня, але Соломія не розгубилася. Навпаки зраділа, адже це був шанс заскочити до свекрухи, чий будинок стояв поруч з адресою клієнта. Час на чаювання з солодощами та новинами знайшовся б. А новин було чимало: з чоловіком Тарасом вони нарешті закінчили ремонт у дитячій. Малюка ще не було, але Соломія вже мріяла про дві смужки на тесті. Гудучи під ніс, вона вийшла з офісу, притискаючи папку з документами.
От наївна! Думає, що так карєру зробить? перешіптувалися колеги, кидаючи на неї знишливі погляди.
Вони не соромилися говорити голосно, але Соломія ігнорувала. Їй було байдуже. Вона не мріяла про підвищення завдяки біганині з паперами. Якщо вже й станеться карєрний стрибок, то лише за справжні заслуги.
Така довірлива, наче білий кролик із казки
Соломія на мить зупинилася, але вирішила не відповідати. Навіщо вдаватися до суперечок? Хай говорять, що хочуть. Вона знала свою цінність: її доброта допомагала знаходити спільну мову з людьми, але це не значило, що вона не вміла за себе постояти.
Завершивши справу, вона заскочила до кондитерської, купила улюблені свекрухині медовики і попрямувала до неї в гості. Попередити не встигла вирішила зробити сюрприз. Ганна Степанівна зазвичай була вдома в цей час, і Соломія не сумнівалася: та зрадіє. Відносини у них були чудові. Коли Тарас уперше привів її до матері, та відразу прийняла її як рідну. Подарунки, підтримка в сімейних суперечках свекруха завжди була на її боці. Вона навіть подружилася з батьками Соломії.
Хвіртка була відчинена, двері теж. З кухні пахло свіжим пирогом. Мабуть, провітрювала або гостей приймала. Соломія увійшла тихенько і почула розмову.
На операцію грошей не вистачить. Не хочу, щоб молоді в борги лізли. Хай живуть спокійно, а я якось сама
Ганно, ну як так? Давай спробуємо зібрати? Невже здасися?
Що вдієш Але хочу встигнути оформити дарчу на будинок для Соломії. Чоловіки бувають непостійні Не хочу, щоб їй довелося, як мені колись, з дитиною на вулиці опинитися. Нехай має свій кут.
Соломії стало дурно. Серце забилося шаленим ритмом. Свекруха хвора, але думає не про себе про неї! Чому не сказала? Чому не попросила допомоги? Голова йшла обертом. Вона не змогла зайти, не змогла вдати, що нічого не чула. Вийшла, навіть не памятаючи як.
На вулиці вона зустріла подругу свекрухи Наталію Петрівну. Та йшла до автобуса, похиливши голову. Солом
