Під час весілля моя свекруха підвелася зі свого місця й заявила священикові, що проти нашого шлюбу. Такої відповіді від мене вона точно не очікувала.
Я й уявити не могла, що моє весілля перетвориться на справжнє видовище. Все почалося ще до церемонії: моя свекруха вирішила, що раз вона вдова і ще «молода та гарна», то саме вона має бути дружкою нареченої. Я пробувала заперечувати, але заради чоловіка поступилася. «Ну що може статися? думала я. Зрешію, це лише традиція».
Але сталося найгірше.
На церемонію свекруха прийшла в довгій білій сукні. У білій! У сукні, яка більше пасувала нареченій. В один момент вона буквально вихопила у мене з рук букет і гордо стала поруч, ніби вся увага має бути прикута до неї. Я ледве стримувала сльози, а фотографуватися з нею категорично відмовилася.
Але найжахливіше сталося потім. Коли ми стояли бі́ля вівтаря й промовляли клятви, священик запитав той самий заповітний питання: «Чи є хтось, хто проти цього союзу?»
І тоді моя свекруха підняла руку.
Я проти, голосно сказала вона. Це мій єдиний син, і я не віддам його іншій жінці. Сину, ходім додому, нащо тебе це весілля?
Гості ахнули, хтось не втримався й засміявся. Чоловік завмер, не знаючи, що відповісти. Я злість кипіла в мені, але в ту ж момент мені спало на думку, як вийти з ситуації.
Зі спокійним виразом обличчя я обернулася до свекрухи й голосно, щоб усі чули, сказала дещо зовсім несподіване.
Мамо, ви знову забули випити ліки? Лікар же попереджав: пропустите прийом і почнеться маячня. Давайте я принесу вам води, і ви заспокоїтеся. Адже сьогодні весілля! Я ваша невістка, а це ваш син. Ви мене забули?
Потім я звернулася до гостей:
Пробачте, моя свекруха серйозно хвора, і іноді вона не усвідомлює, що говорить. Отче, давайте продовжимо її слова нічого не означають.
Та я не хвора! заперечила вона.
Так-так, ви зовсім здорова, просто трішки забули про ліки. Зараз усе закінчиться, і я вам їх дам, лагідно відповіла я.
Вона збентежилася, відійшла й сіла на стілець, а церемонія тривала. Ми одружилися, і тоді я зрозуміла: іноді, щоб захистити своє щастя, доводиться бути винахідливою. Життя вчить, що не завжди чесність найкраща політика, але мудрість і винахідливість допомагають зберігати мир і любов.
