Для мене мама важливіша за тебе, сказав Олег і сховав картку із зарплатою у внутрішню кишеню піджака. Якщо тобі це не подобається, можеш збирати речі.
Ганна стояла біля кухонної мийки, не вірячи власним вухам. Мокра тарілка випала з рук і розбилася об кахель. Усюди розлетілися уламки.
Олеже, ти що це кажеш? обернулася вона до чоловіка. Я просто просила залишити хоч частину зарплати на продукти. У нас у холодильнику пусто.
А в мами теж негусто, відрізав Олег, застібаючи піджак. Їй ліки потрібні, комуналку платити. А ти думаєш лише про себе.
Ганна нахилилася, щоб зібрати уламки. Руки тремтіли. Гострий шматочок порізав палець, виступила кров.
Олеже, я не проти допомагати твоїй мамі. Але ми теж люди. Нам теж їсти треба, світло оплачувати.
Ти працюєш, кинув чоловік, спрямовуючись до виходу. Ось і живи на свою зарплату.
Але вона вдвічі менша за твою! І я плачу за садочок Марійці, купую їй одяг, взуття.
Олег зупинився у дверях.
Мама виростила мене сама, батько загинув на шахті, коли мені було вісім. Вона працювала за двох, щоб я міг вчитися. Тепер моя черга піклуватися про неї.
Але в неї ж є пенсія, спробувала заперечити Ганна. А у нас маленька дитина.
Пенсія копійки. А дитина не лише моя, до речі.
Двері із грюком зачинилися. Ганна залишилася сама з кровоточивим пальцем і розбитою тарілкою на підлозі.
З дитячої почувся плач. Прокинулася трирічна Марійка. Ганна швидко заліпила палець пластиром і пішла до доньки.
Мамо, мені страшно, схлипувала дівчинка. Тато дуже голосно кричав.
Не бійся, сонце, Ганна пригорнула її. Тато просто втомився. Усе добре.
Але добре не було. За вікном моросив дощ, у квартирі було холодно опалення ще не дали, а Ганна економила на обігрівачі. У гаманці лишалося триста гривень до зарплати. На них треба було купити їжу та бензин, щоб їздити на роботу.
Марійка заснула у неї на руках. Ганна акуратно поклала доньку у ліжечко і повернулася на кухню прибрати уламки. Кожен шматочок скла відгукувався болем у серці.
Вони познайомилися з Олегом шість років тому у фірмі, де обоє працювали. Він програмістом, вона бухгалтером. Високий, серйозний, начитаний. Говорив гарно, знав напамять безліч віршів. Двадцятичотирирічній Ганні він здавався справжнім принцом.
Олег одразу розповів, що живе з матірю та допомагає їй по господарству. Ганну це зворушило який же турботливий син. Коли вони одружилися, свекруха зустріла її прохолодно, але Ганна намагалася вибудувати добрі стосунки. Дарувала подарунки, допомагала по хаті, коли приходили у гості.
Проблеми почалися після народження Марійки. Олег став частіше ходити до матері, затримувався там надовго. Казав, що вона погано почувається, потребує догляду. Ганна спочатку не заперечувала декретні були мізерними, а Олег добре заробляв, вистачало на всіх.
Та коли вона вийшла з декрету, ситуація змінилася. Свекруха почала скаржитися синові, що грошей не вистачає. Що сусідка Надія купила новий телевізор, а у неї старий уже зламався. Що лікар призначив дорогі ліки, а на пенсію їх не купиш.
Олег почав віддавати матері все більше грошей. Спочатку третину зарплати, потім половину. Ганна намагалася мяко висловлювати невдоволення. Говорила, що їм теж потрібні кошти на дитину, на життя. Але чоловік зли
