Ви ж бездітні, вам не до чого поспішати. А в Пашка двоє! Як я можу не допомогти?
Тетяна Олексіївна стояла посеред кухні з виглядом жертовної героїні, їй лишалося тільки схопитися за сердце. У голосі жінки відчувалося розчарування. Нібито, як так, хіба ви не співчуваєте чужій біді?
Оксана повільно відклала виделку й перевела погляд на чоловіка. Той відразу відвернувся.
Мамо, поясни нормально, про що взагалі йдеться, мяко сказав він. Ти ж нас не в аптеку просиш піти. Розкажи докладніше.
Він говорив спокійно, але нігтем нервово шкрябав етикетку на пляшці газованої. Тетяна Олексіївна ж не приховувала свого хвилювання й активно жестикулювала під час своєї «промови».
Так. Ще раз по порядку. Я знайшла однушку. З гарним ремонтом. Недорого. Мені підходить, затараторила Тетяна. Я готова виставити свою двушку на продаж зараз же, але це ж справа не швидка. Ви ж самі розумієте: прописка, документи, здешевити не хочеться. А угода по тій однушці термінова. Там продавець переїжджає, поспішає, тому й знижку дав. Мені потрібні три мільйони гривень на пару місяців. Потім продам свою квартиру поверну все до копійки.
Оксана притулила долоню до чола й зітхнула. Оце, звичайно, новини. Її свекруха була гірша за танк, що йде на ворога. Якщо вже Тетяна щось собі в голові задумала, відмовити їй буде нелегко.
Почекайте. Ви ж нікуди не збиралися. Ви, наче, хотіли жити тут.
Ну, хотіла. А тепер передумала, знизала плечима Тетяна з такою легкістю, ніби йшлося про зміну марки прального порошку.
Данило спробував посміхнутися, але вийшло ніяково.
Мам, а Пашко тут до чого?
Ну, дивись. Ви ж і так вже накопили гроші, зїхали від мене, житло собі шукаєте. Я залишилася одна. А навіщо мені аж дві кімнати? Мені й однієї вистачить. Я свою продам, ту куплю, а різницю Пашкові віддам. Він іпотеку візьме. Нарешті перестане мандрувати по найманих хатах.
Тобто ви пропонуєте нам відкласти всі свої плани заради Павла? не втрималася Оксана. Зараз, коли ми вже дивимося квартиру?
Тиша на кухні раптом стала відчутною. Тетяна сумно зітхнула.
Ви без дітей. У вас все ще попереду. А Пашкові потрібно зараз. Що тут незрозумілого?
У погляді Оксани спалахнули іскорки роздратування. Це було нечесно. Чому її чоловік має поступатися братові?
…Вони познайомилися з Данилом шість років тому. Він тоді щойно закінчив навчання й влаштувався на роботу, рахував кожну кі
