Лена згадала, що забула гроші, повернулася додому й побачила те, що не змогла пробачити чоловікові.

Ще ніколи не забуду цей день. Я вже стояла біля камерного вікна в супермаркеті, коли раптом зрозуміла: гаманець залишила вдома. Зітхнула з дісадою, промагаючи крізь волосся, і дістала телефон. Подзвонила чоловікові може, зустрінеться на півдорозі? Але відповіді не була.

Прийшлося бігти додому. Відчинила двері і завмерла. Дмитро розмовляв по телефону, і його слова вдарили, ніби грім серед ясного неба.

«Все вже сплановано до дрібниць, говорив він. Квартиру вже переоформили. Залишилося тільки переказати гроші.»

Серце закалатало так, ніби вискочить в груди. Я притулилася до одвірка, щоб не впасти. Переоформив квартиру? На кого? Як він смів?

«Звичайно, ризик є, продовжував він. Але що робити? Оленка нічого не запідозрить. Вона ж завжди все ковтає.»

Кожне слово ніж у серце. Я закрила очі, але його голос, повний радості від планів, де мене не було, долинав знову:

«А щодо твоєї пропозиції… Після всього зможемо поїхати в Італію, як ти мріяла. Уявлена собі Рим! Тільки не забудь гарну сукню вона тобі знадобиться.»

Я несміливо відступила, щоб він не помітив. Коли він пішов у кімнату, вийшла на вулицю й бісцільно пішла в парк. Сиділа на лавці, стиснувши скроні. Що робити?

Подзвонила подрузі Катрі. Вона відразу зрозуміла: «Олю, ти плачеш?» Я розповіла все.

«Дурень! вибухнула Катя. Треба діяти!»

Повернувшись додому, я перевірила спільний рахунок сума значно зменшилась. «Гаразд, подумала я. Хочеш гри? Буде тобі гра.»

Наступного дня взяла відпустку й почала розслідування. Знайшла листування Дмитра з адвокатом: він готував розірвання шлюбу. «Скільки ж він це планував?» з гіркотою подумала я.

Сфотографувала всі документи, знайшла свого адвоката. Тим часом перед чоловіком грала роль покірної дружини.

А одного вечора поставила перед ним папку.

«Що це?» нахмурився.

«Наш новий етап, любий. Я подаю на розлучення.»

Він поблід, але я його перебила:

«Не намагайся виправдовуватись. Я чула твої розмови й бачила листування. Думав, обдуриш мене? Не вийде.»

Дмитро кричав, звинувачував мене в усьому, але я лише холодно сказала:

«Ти прорахувався. Складай речі та йди.»

Суд визнав його махінації незаконними. Все поділили справедливо.

Минуло кілька місяців, перш ніж я відчула себе знову живою. На дні народження подруги зустріла чоловіка. Думала, що в мої роки вже не знайду кохання але поминулася. І не шкодую.

Оцените статью
Оперативно про головне
Добавить комментарий