Це настільки далеко від реальності, що вирішувати таку проблему надзвичайно важко.
Офіційні показники соціального захисту в Україні часто не відображають дійсних потреб населення. Особливо це стосується мінімального прожиткового мінімуму та норм забезпечення речами, як зазначив голова парламентського Комітету з фінансів Данило Гетманцев.
### Норми, що не витримують реальності
Гетманцев навів приклади з чинних документів, які показують формальність у підході до соціального забезпечення. Наприклад, підліткам передбачено лише одну зимову куртку та одну демисезонну на три роки. Ще жахливіше виглядає норма для жінок — усього дві сукні або костюми на сім років.
За словами нардепа, такі норми давно застаріли й показують глибоку прірву між реальними потребами людей та державними стандартами. Вони не враховують ні кліматичних особливостей, ні змін у способі життя, ні навіть звичайного зношування речей.
### Прожитковий мінімум — цифра без змісту
Інший проблемний показник — офіційний прожитковий мінімум, який сьогодні становить приблизно 2900 гривень. Гетманцев підкреслив, що ця сума лише символічна і не відповідає дійсним витратам звичайної людини.
Згідно з експертними оцінками, справжній прожитковий мінімум як мінімум у 3,5 рази вищий за офіційний. Але навіть ця, більш реальна цифра не забезпечує належного рівня для задоволення базових потреб — їжі, одягу, житла чи медицини.
### Обмежені можливости
Хоча необхідність переглянути соціальні норми очевидна, Гетманцев зізнався: у нинішніх умовах держава не має достатньо коштів для суттєвого підвищення виплат. Через брак бюджетних ресурсів можливості поліпшити соціальний захист залишаються мінімальними.
Це створює ситуацію, коли офіційні норми виглядають абсурдними, але держава не може їх швидко змінити через відсутність коштів.
### Потреба в розмові
Гетманцев закликав до чесного діалогу між владою та суспільством щодо реальних потреб і фінансових можливостей України. Він наголосив, що прозорість у визначенні соціальних стандартів має бути основою для ефективної політики, спрямованої на благополуччя громадян.
На його думку, перегляд норм та відверта комунікація із суспільством — перший крок до майбутніх змін, які, хоч і не будуть швидкими, повинні бути обґрунтованими та досяжними.
