Моя донька в розпачі: сльози й пошук сенсу життя
Я матір двох дітей — сина й доньки. Багато років я вдова. Мій чоловік встиг побачити онуків, але, на жаль, пішов із цього світу раніше, ніж наші діти вирішили зв’язати себе шлюбом.
У нашій родині завжди шанували традиції. Ми вірили, що коли двоє кохають одне одного й хочуть бути разом, то офіційний шлюб — чи то цивільний, чи вінчання — необхідний.
Але мої діти мали інші погляди. Кожного разу, як я намагалася переконати їх узаконити стосунки, вони лише посміхалися, називаючи мої переконання застарілими. Вони запевняли, що їхнє кохання не потребує печаток і церемоній, що штамп у паспорті нічого не змінить у їхніх почуттях.
Та життя, на жаль, підтвердило мої побоювання найжорстокішим чином.
Одного ранку я почула стукіт у двері. На порозі стояла моя донька Марічка. В одній руці вона тримала валізу, іншою вела за руку трирічну донечку, а поруч у колясці спав немовля. Її очі були повні сліз.
— Мамо, можна я залишусь у тебе з дітьми на денек? Олег нас вигнав… У нього інша… — її голос тремтів.
Я була вражена. Як він міг так вчинити? Адже Марічка народила йому двох чудових діточок! Мені хотілося зараз же піти до нього й вимагати пояснень. Але, побачивши стан доньки, я обняла її, поцілувала й вирішила не чіпати цю тему зараз.
Марічка закінчила педагогічний університет, але так і не почала працювати. Олег, її цивільний чоловік, наполіг, щоб вона залишалася вдома:
— Мені не потрібні твої гроші. Я хочу приходити в затишний дім, �сти домашню їжу, носити чисті сорочки. Я сам забезпечу нашу родину.
Я вирішила подзвонити Олегу. Запитала його про родину, про майбутнє. Він спокійно відповів:
— Моє серце тепер належить іншій. Я допомагатиму дітям, але Марічка для мене — минуле.
Відтоді він пересилає нам невелику суму щомісяця. Моєї пенсії ледве вистачає на всіх. Марічка в депресії, постійно плаче й не бачить сенсу в завтрашньому дні.
Тепер вона розуміє, як важливо було офіційно оформити стосунки. Шлюб — це не лише символ кохання, а й захист, особливо для жінок.
Я звертаюся до всіх батьків: переконуйте своїх дітей у важливості шлюбу. Ця «мода» на співжиття без зобов’язань може призвести до трагедій. Родина має ґрунтуватися на традиціях і законах. Лише так ми зможемо вберегти наших дітей і онуків від подібних лих.
