За підсумками останньої телефонної розмови з диктатором РФ Володимиром Путіним президент США Дональд Трамп зайняв максимально вигідну для Москви позицію. Він фактично підтримав російську формулу «спочатку переговори, а потім припинення вогню», відмовився посилити санкції проти Росії та підтвердив рішучість розвивати з нею «великомасштабну торгівлю». Розмови про здатність припинити війну в Україні за один день, мистецтво «великих угод» та «силу особистості» Дональда Трампа забуті.
У розмові з європейськими лідерами та президентом України Володимиром Зеленським після бесіди з Путіним Трамп не лише дав зрозуміти, що може відмовитися від своїх миротворчих зусиль, але й не має наміру чинити додатковий тиск на Москву щодо нових санкцій, поки тривають двосторонні переговори між Росією та Україною. Американський президент зазначив, що Путін представить «мирний меморандум» зі своїми умовами припинення вогню та закінчення війни, додавши, що він попросив його представити «щось, з чим люди можуть погодитися», а не пропозицію, яка буде негайно відхилена. За словами держсекретар США Рубіо, адміністрація сподівається, що Росія вже цього тижня надасть широкий перелік умов для припинення вогню.
Своїми думками щодо цих та інших актуальних питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.
– Головна тема останніх днів – дзвінок між Трампом і Путіним, а також подальші заяви російського диктатора і президента Сполучених Штатів. Трохи більше тижня тому Трамп разом із іншими західними лідерами погрожував запровадити нові санкції проти Росії, якщо вона негайно не припинить вогонь, а тепер у нього нова позиція щодо війни в Україні – «це не моя проблема», а Росія та Україні нехай домовляються самі між собою, з боку США тиску на РФ не буде.
– На сьогодні щодо цієї події є дві основні групи реакцій: перша – «все пропало», друга – «а що ви чекали від цієї розмови». І тут, з моєї точки зору, є кілька важливих моментів. По-перше, Дональд Трамп цю розмову, як і всі попередні, провалив. Причина – його повна непідготовленість до ведення таких переговорів. По-друге, для того, щоб Америка могла виграти в цьому протистоянні, щоб Трамп здобув політичні бали, потрібно мати кардинально інший план діалогу з Москвою. А його немає. У Трампа немає навіть базового розуміння, як слід діяти.
Ще один момент. Трамп каже: «Я піду з переговорів». Але в той же час стверджує, що без нього проблему не вирішити. Це несумісні речі. Це говорить про відсутність цілісної системи координат. Це фрагментарні, емоційні, рефлексивні реакції. Якщо проаналізувати період переговорів, телефонних розмов, візитів Віткоффа, зустрічей у Парижі, Лондоні тощо — це етап, коли нова американська адміністрація лише намагається щось зрозуміти. І ще. Постать Трампа у зовнішній політиці США, безумовно, важлива, але не визначальна. Подивіться на, Трамп говорить одне, а Сенат ухвалює резолюцію про повернення викрадених дітей. Але головне, що у преамбулі – акцент на справедливий мир, якого домагається Україна. І цей документ отримав величезну підтримку. Отже, як ми вже не раз говорили: Україні слід працювати з урядом США, а не лише з Трампом.
Наостанок щодо емоцій. Раджу всім ознайомитися з матеріалом Гідеона Рахмана у Financial Times. Блискучий аналіз реалій — як в Україні, так і у США. Його висновок: поведінка Трампа — програшна. І внутрішньо, і зовнішньополітично. Лідерство Європи зростає — і це закономірно. Європа, як ми теж вже говорили, довго залишалась без справжнього лідера. Те, що зараз намагається робити канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, надзвичайно важливо. Тому не варто впадати у відчай. Бо те, що говорить Трамп – не обов’язково буде відбуватись. Він говоритиме, але нам у цій «говорильні» треба знаходити здорове зерно і разом з Європою та урядом США діяти.
– Ви сказали – США, Трампу все ще потрібен план. І зараз виглядає так, що вони нібито ще вивчають ситуацію. Але як можна паралельно здавати позиції щодо питань пов’язаних з РФ і просто відкрито підігрувати Путіну? Ось США виступають проти включення згадок про підтримку України у підсумковій заяві G7 та заперечують проти формулювань, які називають дії Росії в Україні «незаконними». Можна згадати голосування в ООН, вихід з комісій щодо розслідування військових злочинів РФ, відмова підтримати Європу щодо санкцій та інше.
– Відсутність нової резолюції G7 не скасовує попередні. Всі вони залишаються чинними. Але зверніть увагу: ані Трамп, ані європейці, ані воєнно-політичне керівництво України не згадують про резолюції Генасамблеї ООН, прийняті з осені 2022-го. А це — не «сімка», не «двадцятка». Це підтримка 140, 110 країн. У цих резолюціях чітко зазначено оцінку діям Росії, вимоги допомоги Україні, підтримка формул миру, запропонованих президентом Зеленським. Про це мовчать, а ці документи – основа. Я не збираюся «відбілювати» ані Трампа, ані США. Навпаки — повторюю те, що казав раніше: Трамп показав свою безпорадність, він просто не здатен впливати на ситуацію. Йому навіть європейці все розжували, як поводитися з Путіним – він не зміг «ковтнути». У розмові з Путіним, якщо вірити помічнику російського диктатора Ушакову та іншим джерелам, Трамп був безсилий. Це не випадково. В Європі того ж вечора заговорили про необхідність переговорів: Росія, США, Європа, Україна. Це відповідь Трампу. Мовляв, ми тобі все пояснили – ти не зрозумів.
Ми ще не аналізували в деталях, чому Трамп поводиться саме так. Але ця тема ще постане. Особисто для мене вже очевидно: Росія має ниточки, за які тримає Трампа. І на кінцях тих ниточок – гачки. Саме за ці гачки смикають, не даючи йому вийти з цієї схеми. Він нікуди вже не дінеться. Він потрібен московському фюреру. Хто ще, як ви абсолютно влучно сказали, зможе так відкрито адвокатувати Путіна, як це робить Трамп? Ніхто. Бо всі чудово розуміють: Путін – це злочинець. А Трамп його винагороджує бізнесом. Ми навіть не можемо собі уявити, що відчувають зараз люди, які втратили дітей, рідних, близьких. Яких залишили без домівок. І раптом – цей «футболіст», як дотепно написали ЗМІ, дозволяє собі заявляти: «Ми будемо мати з тобою бізнес». З ким?! З убивцею! Це дає цілковиту відповідь, хто такий Путін і хто такий Трамп. Але попри все це, ми не можемо дозволити емоціям затьмарити головне – нам потрібно шукати вихід. Я вже звертав увагу на перше: це Сенат і Конгрес США, де ситуація кардинально інша. Уряди Європи готують санкції й готові їх впроваджувати. Але Трамп, з причин, які нам досі не до кінця зрозумілі, все це відкидає.
Наступне – Європа. На мою думку, Європа має поступово перебирати на себе відповідальність за управління процесом. Саміт НАТО, що відбудеться в Газі, ймовірно, стане переломним моментом.
У мене внутрішнє відчуття, що там відбудеться серйозний розкол між США і НАТО. Можливо, це приховають дипломатичною риторикою про «оновлене НАТО», але суть залишиться. Європа повинна перейти до того, про що давно говорять Макрон, Стармер, Мерц — до створення повністю автономної системи оборони та безпеки. Це – другий ключовий напрям, який потрібно реалізовувати вже зараз.
– Стосовно Європи, знову розмови, що європейці повинні готуватись. Чому ж вони досі не готові? Чому, маючи дуже потужні фінансові ресурси на четвертий рік війни в Європі, їхній військовий потенціал значно менший навіть, ніж у Росії? Чому Північна Корея постачає Росії в кілька разів більше снарядів, ніж усі країни Європи разом — Україні? Чому вони знову в шоці після того, що Трамп сказав після розмови з Путіним: і про прямі переговори, і про відмову від санкцій?
– Перше, і надважливе. Європа свою роботу виконує. Кошти виділено, підприємства вже будуються — дехто навіть збудував. Вони кардинально збільшили обсяги виробництва, і ми це добре бачимо по даних, які озвучують у діалозі з воєнно-політичним керівництвом України. Візьміть 8 мільярдів допомоги від Норвегії Україні? Це – серйозно. Тобто треба розуміти: європейці не будуть діяти так, як Дональд Трамп. І ще менше – як московський фюрер. Але вони свою роботу роблять. Зокрема — в напрямі повного перебирання на себе обсягу допомоги Україні. Більше того, зараз уже стало абсолютно зрозуміло: на сьогодні Україні від США потрібен лише один компонент — розвіддані. Все інше Європа перебрала на себе й робить це доволі успішно. Тобто ситуація розвивається — Європа реалізує сказане.
Чому ж Європа продовжує діалог із Дональдом Трампом? Бо для Європи важливий не Орбан, а угорець. Не Трамп, а американець. Ось заради чого все це відбувається. Тому, на мою думку, уряди таких країн, як Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, дедалі більше перебирають на себе управління процесами. І не випадково видання Axios так уважно проаналізувало діалоги європейських лідерів із Трампом. Зверніть увагу на здатність лідерки Італії Джорджі Мелоні відкрито й прямо говорити з Дональдом Трампом.
– Навіть вона не витримала того, що казав Дональд Трамп після розмови з Путіним…
– Їх це не шокувало – вони були засмучені, як і всі нормальні люди. Бо ж йому все пояснили, все показали, все розжували. А він взяв і провалив цю розмову. І тому їм важливо було показати Трампу його безпорадність, розгубленість, невміння. Світ давно вже чув, що він «геній переговорів», а в результаті – ганчірка в діалозі з Путіним. Тож у цьому сенсі європейці готові працювати. Більше того, в них тісний діалог із Конгресом США. І зараз, як і раніше, надзвичайно важливо, яку позицію займатиме Україна, її воєнно-політичне керівництво.
– Путін пропонує меморандум між Росією та Україною, до якого можуть увійти питання припинення вогню на певний час та принципи врегулювання, але тільки у разі досягнення відповідних домовленостей та усунення «першопричин кризи». Трамп вже анонсував, що Путін представить «мирний меморандум» зі своїми умовами припинення вогню та закінчення війни, додавши, що він попросив його представити «щось, з чим люди можуть погодитися», а не пропозицію, яка буде негайно відхилена.
– Щодо ось цього «меморандуму», то це «п’яте колесо до воза». Хочете меморандум – відкрийте ультиматуми, договори, які Росія надіслала США і НАТО в грудні 2021 року. Там усе написано. Хочете дізнатись про ставлення до України – візьміть будь-який документ, що його озвучує Москва, і побачите. У мене питання: на біса Дональду Трампу ще один «папірець», де все це знову буде перераховано, якщо він це вже знає?
– Напевне, що таким чином можна продати світу імітацію переговорного процесу.
– Так, це затягування часу. Сенс цього простий: ніяких переговорів, ніякого припинення вогню – я обираю війну. Так каже московський фюрер. І це видно з розмови, як європейські лідери пояснюють Трампу: він буде воювати! Ти що, не розумієш? Для чого ти це все підтримуєш? Видно, що коли «гачок за губу зачеплено» і смикають – то боляче. Очевидно, що смикають. І смикають сильно. Наприклад, судові процеси щодо так званих «медових пасток» у Лондоні, де болгарська група підсовувала жінок у ліжка відомих людей, потім шантажувала, викрадала, вбивала. Чому NBC крутили Дональда Трампа, показуючи його серед красунь на конкурсах краси в Москві? Це сигнал. Інформація рано чи пізно вилізе. І я розумію, що таке західне телебачення. Якщо воно паралелить ці факти – це означає: в Трампа «рильце в пушку», як кажуть. Цей «гачок», за який смикають із Кремля, – болючий.
– Тобто така поведінка саме через ймовірний компромат?
– Думаю, так. Зверніть увагу на те, що пише той таки Гідеон Рахман: очікувати бізнесу між Америкою і Росією – це мрія людей без здорового глузду. А він – не новачок. Він прекрасно розуміє, що американський бізнес в Росії вже втратив усе: фастфуд, нафтові проєкти – все націоналізували. Навіщо повертатись туди? Воно ж на поверхні лежить.
– Щодо продовження переговорів, то Трамп запропонував, хто міг би замінити США як посередника – папа Лев XIV. Прем’єр Італії Джорджія Мелоні підтвердила, що понтифік готовий провести у Ватикані наступний раунд переговорів між Україною та РФ. Наскільки реальним може бути такий майданчик?
– По-перше, Ватикан принципово може зіграти надважливу роль. Не лише в припиненні вогню, а й у формуванні нового світового порядку. Лев XIV чітко декларує позицію. Це не Франциск, що підписав із Кирилом Гаванську декларацію. В якій, до речі, не згадано УПЦ, і яка за духом Андрусівський договір. Ватикан – найінтелектуальніша розвідувальна сила на планеті. У Вашингтоні це знають.І якщо всі сторони погодяться – це підніме статус Ватикану надзвичайно. Я б дуже цього хотів. Може бути, а може й ні. Але така жінка як Джорджа Мелоні може переконати Трампа. Проблема лише в самому Трампі. Стосовно того, що він хоче піти з цього процесу? Не вірте. Він триматиметься за нього, бо тільки так спілкується з Путіним і з Європою. Інакше вони не стали б із ним говорити. Україна готова до переговорів, навіть двосторонніх. У нас є знання, кадри, досвід. Але це війна не лише проти нас – це війна проти Європи і цивілізації. Тому за столом мають бути: Україна, Європа (а може й Велика Британія як окрема сила), США. Більше того, якщо ти не хочеш багатосторонньої зустрічі – значить, ти не думаєш про мир. Ти відмовляєшся від участі керівників найвищого рівня – отже, ти готуєш війну, в тому числі й проти США. Це основи основ. І на мою думку, Дональд Трамп зараз готує Америку до трагедії – це вже видно.
– Що може чекати Україну, Європу далі?
– Перше, я скажу не лише що може бути, а що потрібно робити. І з цього буде видно, як розвиватиметься ситуація. Кремль зараз малює меморандум. Поки його пише – тягне час, відкладає зустріч. І це може тягнутися безкінця. Як тільки Трамп дасть сигнал – Кремль викине текст. І цей текст поверне нас до грудня 2021 року. Знову те саме: нейтралітет України, відмова від НАТО, виведення військ США з Європи. І тоді в Вашингтоні стане зрозуміло, що це чергове «лайно-лайняче» від московського фюрера. Що має робити Європа? Продовжувати свою роботу: готувати 18-й пакет санкцій, зміцнювати обороноздатність та поглиблювати партнерство з Україною.
Україна має разом з Європою пояснити Трампу, навіщо йому ще один меморандум, якщо все вже написано у 2021-му. Головне – координація з європейськими лідерами. І не чекати, поки Трамп «захоче поговорити», сідаємо на літак – і облогу йому в Овальному кабінеті. Європейці мають діяти. Бо за останні два тижні Європу завалило інформацією про підготовку Росією операцій на Балтиці.
– Тобто знову сподіватися, що Трамп і його команда щось нарешті зрозуміють. А якщо вони просто не хочуть діяти інакше…
– Є два способи щось зрозуміти: усвідомити, що нічого не знаєш – і почати вчитися і коли тебе змушують це зробити. Так от, вчитися там вже нікому. І в 80 років цей «футболіст» навряд чи здатен чомусь учитися. А от змусити тиском у Конгресі, тиском наших партнерів – цілком можливо.
