ТОП

**Добре серце** Першої відпустки Никон чекав, як свята. Поїхав у село до батька, який виховував його до дев’яти років. А потім померла мама.

Життя таке, що все минає — Поїдеш до наших партнерів та нарешті вирішиш це спірне питання, — трохи роздратовано говорив директор Ярославу.

Повернувшись в рідне містечко, де народилася й закінчила школу, Марійка відчула полегшення та радість. — Боже, я вдома! Усе тут таке старе й таке рідне.

**Жарке подих осені** Директор викликав Соломію до себе, причому його симпатична секретарка Олеся зробила таке обличчя, ніби каже: «Ну, тримайся».

**Щоденник Олесі Коваль** Сьогодні був складний день. Мені довелося летіти з двомасячним сином до чоловіка у Львів. Самолёт із Києва — шість годин, а допомоги

Мій син залишив мене на безлюдній дорозі заради своєї дружини, але ніхто навіть не міг уявити, що станеться через місяць… Я виростила сина сама.

СЬОГОДНІ Я ЗНАЙШЛА ДРУГА… Вона сиділа на зупинці. Звичайна сіро-смугаста кішка… Сиділа на горбику з асфальту, акуратно підібравши лапи й накривши їх хвостом.

—Забудь, що колись мав доньку, — пролунало, ніби удар сокири, з уст моєї доньки Соломії. Все йшло до цього сьомим походом. Мені було боляче і за доньку

**Щоденник** Все має свій час. Батька свого Соломія не знала. У селі казали, що народила її мати давним-давно від якогось заїжджого чоловіка, і то випадково.

— Мамочко, чому ти мене тут залишила? Ти ж знала, як мені буде важко з ним… Христина тихо плакала, сидячи біля материної могили. Вітчим сьогодні поїхав