ТОП

Не можу забути його вже десять років. Як мені жити далі? Мені було всього 23, коли я поїхала вчитися до Канади. Молода, наївна, сповнена надій і мрій —

**Ціна брехні: як одна жінка врятувала свою родину** Сьогодні я вирішив записати цю історію. Все частіше в інтернеті бачу сповіді жінок, які заради «спокою»

Таємниця загубленого листа Проводив Тараса до армії, Соломія обіцяла писати йому листи. Хоча зараз можна дзвонити, а листи вже не в моді, вона була твердою

**Щоденниковий запис** Життя — штука непередбачувана. Одного вечора моя дружина Оксана раптом заявила: — Тарасе, я йду від тебе. Зустріла чоловіка своєї мрії.

— Оленко, Оленько! — лупала кулаком у двері сусідка Марія, тремтячи, зі сльозами в очах. — Відчиняй, лихо сталося! Олена схопилася з ліжка, за нею — чоловік Тарас.

Тепер є заради кого жити Дитинство Соломії було таким, що повертатися до нього не захочеш ні за що. Батька свого тверезого вона майже не бачила.

Щедрість Арина й Даринка виросли в гарній родині. Арина була старшою, а Даринка — молодшою сестрою. Батьки виховували їх однаково, з любов’ю, але в дівчат

Не життя, а суцільна брехня Коли Тарас закінчував школу, близьких друзів у нього не було. Все через батька — Івана Климентійовича, який із дитинства повністю

Ось твій текст, адаптований до української культури: Ніхто не зможе пояснити, чому до одних доля ласкава — дарує і любов, і щастя, виконує всі мрії, а

Ох, діточки мої, сідайте ближче, бо серце моє болом налилось, і цю історію треба розповісти. Сиджу я тут, у будинку для літніх, куди мене рідні відправили