ТОП

У цього місця немає нормальних Марійка зійшла з човна, що пахнув смолою та річковою тиною, і відразу зрозуміла — назад не повернеться. Повітря тут було

Срібна річниця, що ледве не зникла Оксана поправляла білу льняну скатерть на кухні, її пальці тремтіли від втоми й хвилювання. Сьогодні було двадцять п’ять

Сусідка переступила межу Оля завмерла біля вхідних дверей, тримаючи ключ у руці. З квартири чулися шелест і тихе бурмотання. Андрій був на роботі, а вона

**Булочка із характером** Сьогодні прокинулася до будильника. За вікном гудів трамвай, дощ ледь стукав по підвіконню. Пекарня прокидалася разом зі мною

**Спадщина з характером** — Олесю, давай розіб’ємо цю прокляту шафу, більше не витримаю! — Соломія шпурнула коробку з бабусиними порцеляновими чашками

Конфлікт на першому поверсі Тетяна Степанівна стояла у під’їзді, міцно стискаючи стару металеву лійку, ніби то була її остання зброя. На сходовому майданчику

8 листопада «Ні, мамо, годі! Більше не дзвонь мені з цими проханнями! Я втомилася!» – Маріана різко кинула телефон на ліжко й схопилася за скроні. «

**Щоденниковий запис** Вірити не можу. Знову, як двадцять років тому, я кружляю з тобою у вальсі. Ти пам’ятаєш нашу останню зустріч? Був шкільний бал.

Мати хотіла якнайкраще Олена сиділа у кухні й мовчки спостерігала, як Марія Іванівна спритко порізала яблука для шарлотки, щось розповідаючи з запалом.

Подарунок, за який соромно Кошик із фруктами стояв на кухонному столі, німий докір. Оксана Петрівна знову глянула на нього й важко зітхнула.