Ось адаптована історія в українському стилі:
Я невгамовний і несамовитий бешкетник. Каюся, а потім знову все по колу.
Марічко, благаю тебе, відмовся від цієї дитини! У нас гроші шелестять, як сухе листя. Мало тобі нашого Вовчика? Його ще підняти треба. Одумайся, прошу. Я, як чоловік, категорично проти другої дитини! Ти мусиш мене почути, мене душила злість.
Сашку, тільки не хвилюйся. Ми впораємось. Мої батьки допоможуть. Ти ж знаєш, я так хочу донечку. Це ж чудово, що у Вовчика буде рідний чоловічок. Виростуть, будуть родичами помагати, дружина Марічка стояла на своєму.
…Ми з Марічкою вчилися в одному університеті. Там і познайомились. Вона відразу мене вразила своєю розсудливістю, мудрістю, жіночою теплотою. Здавалося, ця дівчина створена саме для того, щоб бути вірною дружиною. У неї був мякий, заспокійливий голос і густа руда коса. З зовнішності це все. Повненька, веснянчаста, невисока. Зате характер у неї золотий.
Коли я вперше побачив Марічку, подумав: «Це моя майбутня дружина». А коли познайомився з Тетяною, сказав собі: «А ця буде моєю коханкою». Тетяна вчилася на іншому факультеті. Гарненька, розумна, заміжня студентка. Я міркував, як Грицько з «Тихого Дону». Він мріяв, щоб законна дружина господарювала й виховувала дітей, а коханка тішила серце.
Та в мене, як і в Грицька, нічого не вийшло…
Тетяна міцно подружилася з моєю Марічкою і стала нам справжньою родичкою.
Але я не перестав хотіти коханки. Тому все ж знайшов її. Оленка не ревнувала до дружини, не силкувалася заміж, не заважала мені жити. Вона з радістю ділилася своєю любовю. І мене, і Оленку все влаштовувало.
А потім, коли я вже почувався справжнім чоловіком, дружина оголосила, що вагітна.
…Марічка народила донечку Соломійку. Тетяна, яка так і не стала моєю коханкою, стала її хрещеною.
На донечці в мене зійшлося сонце. Я обожнював малу. Дружина не чекала від мене таких почуттів до незапланованої дитини. Чесно кажучи, я теж.
Оленка на відстані зненавиділа мою доньку. Під час рідких зустрічей я розповідав їй, яка Соломія розумна, гарна, усміхнена. Мабуть, Оленці набридли такі розмови, і ми перестали бачитися. Я без болю відпустив її. Тепер увесь мій світ крутився навколо Соломійки. Син Вовчик залишався в тіні. Йому від мене дісталося небагато батьківської любові.
Може, саме через її нестачу Вовчик у вісімнадцять років закохався в дівчину Оксану, яка була старша за нього на вісім років. Оксана приходила до нас, ніби вже була господинею. Дуже жвава, працьовита дівчина. Можна сказати, вона всіх нас «будувала». Та ми й не сперечалися. Сніданок, обід, вечеря все це Оксана. Вона обожнювала готувати смаколики. Спочатку Вовчика все влаштовувало. Догляд, ласка, турбота. Але все це нагадувало мамині клопоти, а не стосунки хлопця з дівчиною. Оксана називала його «Каченям». Його це бісило. Навзамін Вовчик кликав її «Качкою». Оксана не ображалася, цілувала його в ніс, гладила по голівці. Зрештою, вони розійшлися. Зате Вовчик здобув безцінний досвід.
Коли син привів Іринку, я остовпів. Вона була схожа на зірку. Їй не було й двадцяти. Божественна краса, струнка, ніжна, скромна. Я трохи закохався. Старався їй угодити: частував цукерками, тістечком, морозивом. Іринка була байдужа до господарства. Та й зрозуміло навіщо такій красуні руки псувати? Вона лише погляне і Вовчик уже смажить яєчню, варить каву, робить бутерброди. Я, між іншим, теж був готовий для неї все це робити…
Марічка помітила мій інтерес до майбутньої невістки й почала діяти через сина.
Вовчику, у вас з Іринкою це серйозно чи просто так, для розваги? ніби випадково запитала дружина.
А що? зробив вигляд, ніби не зрозумів.
А те, що вирішуй. Хто вона тобі? Сожителька? Я не розумію батьків таких дівчат. Про що вони думають? Їхня дочка десь живе з невідомо ким, а їм байдуже, не відступала Марічка.
Мамо, у Іринки немає батька, лише матір. Живуть за містом. Не наїздишся з усіми знайомитися, син виправдовував свою дівчину.
Я так і знала, що вона з неповної сімї. Отже, синку, або женись, або… Марічці дуже хотілося позбавити мене спокус.
Гаразд, мамо, Вовчик знизав плечима. Він не розумів, чому мати така категорична.
За тиждень вони зняли квартиру й переїхали.
Тепер буде краще, чоловіче. Менше для тебе спокус, посміхнулася Марічка й погрозила мені кулачком.
Через три місяці Вовчик із речами повернувся додому. Без Іринки.
Що так? Вирішили пожити окремо до весілля? пожартував я.
Так. Тільки весілля у кожного буде окре
