У християнському календарі протягом року відзначають шість різних свят на честь Івана Хрестителя, кожне з яких має особливе значення для українців. Цей святий посідає виняткове місце серед угодників Божих, адже його постать є однією з найважливіших у християнському світі.
Згідно з Біблією, Іван Хреститель був родичем Ісуса Христа та одним із перших, хто впізнав у Ньому Обіцяного Месію. Його називають духовним провісником Спасителя, оскільки саме він охрестив Ісуса у водах ріки Йордан, готуючи людей до Його приходу. Під час цього обряду він став свідком Богоявлення — коли Святий Дух у подобі голуба зійшов із небес, ознаменувавши початок земного служіння Христа.
**Коли святкуватимуть Різдво Івана Хрестителя у 2025 році**
Щороку віруючі східного обряду вшановують народження Івана Предтечі — пророка, якого християнська традиція шанує як Івана Хрестителя. Він став останнім провісником приходу Месії, який передвістив Його появу та підготував до неї людство.
Цей день має особливе значення, адже крім церковного свята Різдва Івана Хрестителя, у народному календарі він також пов’язаний із Іваном Купалом, а носії імені Іван відзначають свої іменини.
Раніше свято припадало на 7 липня, проте після зміни церковного календаря дату перенесли. Тепер Різдво Івана Предтечі відзначають щороку 24 червня — за новим стилем.
**Історія свята**
У Євангелії від Луки описано дивовижну подію — благовіщення про народження Івана Предтечі. Під час служіння в Єрусалимському храмі юдейському священику Захарію явився Архангел Гавриїл. Небесний посланець повідомив йому, що молитви почуто, і його дружина Єлисавета, незважаючи на похилий вік та безплідність, народить сина, якого треба буде назвати Іваном. Ангел сказав, що дитина стане джерелом радості, буде великою перед Богом, утримуватиметься від вина, ще в утробі матері сповниться Святим Духом і наверне багатьох ізраїльтян до Господа. Його місія полягатиме в тому, щоб у дусі та силі пророка Іллі підготувати народ до приходу Месії.
Однак Захарія не повірив цій вісті, посилаючись на свій і дружининий вік. За цю недовіру він був покараний немотою.
Єлисавета була родичкою Пресвятої Богородиці. Коли Марія відвідала вагітну Єлисавету, та, почувши її вітання, відчула, як дитина в її лоні затремтіла, і в цю мить наповнилася Святим Духом.
Євангеліст Лука розповідає, що Іван Предтеча народився приблизно за півроку до Ісуса Христа. На восьмий день, згідно з юдейським законом, дитину обрізали. Коли мати назвала немовля Іваном — ім’ям, яке не було звичним для їхнього роду, присутні здивувались. Але Захарія, досі німий, написав на табличці: «Його ім’я — Іван». В ту ж мить він знову набув мови й, сповнений Божого натхнення, став славити Господа, пророкуючи, що його син буде попередником Месії.
Пізніше, після народження Ісуса, цар Ірод наказав знищити всіх немовлят у Вифлеємі. Щоб врятувати сина, Єлисавета втекла з ним у пустелю. За переказами, Захарія залишився в Єрусалимі, продовжуючи своє служіння. Коли воїни Ірода прийшли допитувати його про місце перебування Єлисавети та дитини, він відмовився їх видати. За це був жорстоко вбитий прямо в храмі.
Згідно з християнською традицією, праведна Єлисавета жила в пустелі з маленьким Іваном. Після її смерті хлопець продовжував аскетичне життя в самотності, присвятивши себе молитві та посту. Саме там, у тиші пустелі, він готувався до своєї великої місії — проголосити світові прихід Спасителя.
У ніч проти 24 червня в народних традиціях прийнято святкувати біля водойм, стрибати через багаття, ворожити та шукати цвіт папороті в лісі. Це свято часто називають «Купалом», і через певну плутанину деякі люди помилково ототожнюють його із церковним святом, яке також відзначають 24 червня — Різдвом Івана Предтечі. Однак це неправильно, адже за суттю, часом святкування, звичаями та походженням ці дві події не пов’язані, наголошують у ПЦУ.
У Церкві пояснюють, що нічні гуляння 24 червня мають язичницьке коріння, пов’язані з поклонінням божеству кохання та продовження роду — Купалу. Проте в язичницькому пантеоні, описаному в «Повісті временних літ» князя Володимира, такого божества не було. Ім’я Купало вперше згадується в Густинському літописі XVII століття, і, ймовірно, виникло через помилку: літописець, описуючи народні гуляння з купанням, назвав саме свято іменем нібито божества.
Щодо зв’язку Купала з Іваном, Церква пояснює це народним переосмисленням імені святого Івана Предтечі, який є родичем Христа й народився за півроку до Нього. Ім’я «Іван» з часом трансформувалося в «Купало» у народних звичаях.
Також ПЦУ пояснює походження масових святкувань на Купала. У дохристиянські часи це свято було пов’язане з літнім сонцестояТому Купало та Різдво Івана Предтечі — це окремі свята, які, попри збіг дат, несуть зовсім різне духовне навантаження та традиції.
